Connect with us

З життя

Квартира, за яку я платила, належала моєму чоловікові.

Published

on

Квартира, за яку я платила оренду, належала моєму чоловікові.

Коли ми з Андрієм одружилися, домовилися порівну ділити всі витрати, в тому числі і орендну плату. Андрій взяв на себе ініціативу у пошуку квартири, запевнивши мене, що вона коштує 54 000 гривень на місяць. Я щомісяця передавала йому половину, тобто 27 000 гривень, вірячи, що він відправляє їх власнику квартири, як і обіцяв.

Щоб покрити мою частину, я поєднувала дві роботи. Зранку працювала в офісі, а вечорами обслуговувала столики. Сон був розкішшю, яку я рідко могла собі дозволити, але я вірила, що це все того варте. Я відкладала гроші на мрію, яку ми з Андрієм поділяли — колись мати власний дім. Кожна зміна, кожна виснажлива подвійна зміна була присвячена нашому майбутньому.

Протягом двох довгих років я думала, що все йде як зазвичай.

Аж до однієї доленосної вечора в грудні, коли все змінилося.

Коли я застрягла в ліфті з однією з наших сусідок, ми завели невимушену розмову. Саме тоді вона сказала щось, що змусило моє серце захолонути:

“О, ви мешкаєте в квартирі пані Лариси і Андрія, так?”

Пані Лариса. Як у мама Андрія.

Здивована, я поцікавилася, що вона мала на увазі. Не здогадуючись, сусідка відкрила мені значну таємницю, продовжуючи:

“Так, мама Андрія купила цю квартиру ще дуже давно! Вона здавала її в оренду, поки він не переїхав зі своєю колишньою. А потім ви двоє оселилися!”

Почувши це, моє серце завмерло. Увесь цей час я не платила оренду господареві квартири. Я переводила гроші безпосередньо в кишені Андрія та його мами.

За два цілі роки я несвідомо переказала їм 648 000 гривень, позбавляючи себе відпочинку і доводячи себе до виснаження.

Опинившись вдома, я не дала гніву заволодіти мною. Замість цього, я спокійно зателефонувала Андрію.

“Привіт, коханий,” почала я, намагаючись звучати лагідно. “Коли знову потрібно заплатити за оренду?”

“28 грудня,” відповів він безтурботно.

Ідеально.

Протягом наступних двох тижнів я вдавала, що все нормально — сміялася з його жартів, готувала їжу, зберігала видимість. Але за кулісами я планувала свій від’їзд.

27 грудня я зібрала речі першої необхідності, зняла всі заощадження і пішла. Я переїхала до близької подруги, поки вирішувала, що робити далі. Але перед від’їздом я вирішила з’ясувати все з Андрієм.

Того вечора, я посадила його і запитала прямо: “Чому ти ніколи не згадував, що квартира була твоєї мами?”

Його обличчя стало страшенно блідим. “Що ти маєш на увазі?” він заїкнувся.

“Я все знаю. Ти брав мої гроші і обманював мене. Ніякого ‘господаря’ не було, тому що всі гроші йшли в кишені твоєї сім’ї. Ти розумієш, скільки ночей без сну я провела, щоб заплатити вигадану оренду?”

Андрія закрутило—заперечення, виправдання, потім вибачення. Жодне з його слів не могло відновити мою довіру.

Наступного ранку я проконсультувалася з адвокатом і розпочала розлучення. Під час обговорення мого випадку адвокат поставив важливе питання: “Чи є у вас копія вашого договору оренди?”

Здивована, але зацікавлена, я почала шукати його. Те, що я виявила, було шокуючим — договір ніколи не був справжнім.

Андрій підробив договір оренди, прикидаючись, що ми орендарі. Насправді, квартира ніколи не була законно здана в оренду. Законно, він обманював мене, щоб я платила гроші під неправдивим приводом.

Озброєний цим відкриттям, мій адвокат підтвердив, що у нас є серйозні підстави для судового позову. В результаті, я подала на розлучення і звинуватила Андрія у шахрайстві. Суд постановив на мою користь, зобов’язавши Андрія та його матір повернути всі 648 000 гривень, які я заплатила.

Вийшовши з суду, я відчула, як важкість спала з моїх плечей. Хоча мене використовували та обманювали, я змогла відстояти свою гідність, повернути свої кошти і відновити своє майбутнє.

Цей досвід навчив мене безцінного уроку: завжди перевіряйте фінансові угоди, навіть у шлюбі. Прозорість та чесність — ключ до всього. І найголовніше, якщо щось здається підозрілим—довіряйте своїй інтуїції і ретельно досліджуйте.

Чи траплялися у вас подібні фінансові секрети у відносинах? Поділіться своїм досвідом і думками!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − шість =

Також цікаво:

З життя15 хвилин ago

When the Door Shut Behind Svetlana Arkadyev, Only Three Remained in the Office — Sofia, Her Young Daughter, and the Tall Man in the Expensive Suit.

When the door clicked shut behind Margaret Whitmore, only three people were left in the office Emily, her little daughter,...

З життя21 хвилина ago

I Awaited a Black Limousine at the Entrance — Shiny as the Night, Reflecting the Lights of London. The Driver Opened the Door with a Bow.

April 14th I waited by the gate for a black limousine, its polished surface swallowing the streetlights of London like...

З життя1 годину ago

Peter then said it calmly, almost with care:

He said it so calmly, almost as if he were looking out for me: Why should you work, love? Im...

З життя1 годину ago

…a blue uniform and the face I recognized instantly. It was Steve Christenson — the local bobby from our estate.

12March Today began like any other Saturday in the culdesac of Whitby Grove. I was pushing the shopping trolley down...

З життя2 години ago

Vicky stood for what felt like an eternity, phone in hand. Her mother’s voice echoed in her ears — damp, desperate, like the rain that just wouldn’t let up.

Vicky Thompson stood still, phone pressed to her ear. Her mothers voice drifted into the roomwet, desperate, like rain that...

З життя2 години ago

Maria Stood at the Sink, Her Hands Dipped in Cold Water, While the Evening Twilight Gently Settled Over the Neighbourhood Outside the Window.

Poppy stood at the kitchen sink, her hands plunged into the chilly water. Through the window she could see the...

З життя2 години ago

Ricardo Salazar Stood Still for What Felt Like an Eternity.

Richard Sinclair sat perfectly still for what felt like ages. The world hed convinced himself he could buy people, futures,...

З життя2 години ago

When I wrote on the blank page ‘Resignation – Maria Ilieva’, it wasn’t out of weakness. I did it because I already had a plan.

When I write on a blank sheet Resignation Emily Turner, Im not doing it out of weakness. Im doing it...