З життя
Люблю свою дочку, онуків і зятя, як сина, але не можу кардинально змінити своє життя.
Я дуже люблю свою доньку, онуків та зятя, який став мені як син, але не можу настільки кардинально змінити своє життя.
Ми працювали за кордоном і завдяки цьому придбали простору квартиру з трьома спальнями. Тепер маємо аж три окремі кімнати, дві ванні, три балкони, велику кухню і простору вітальню. Нашому щастю не було меж, адже здійснилася наша спільна мрія.
На той час, коли ми купили це житло, наша донька ще не була заміжньою. Як тільки закінчили ремонт, члени нашої родини вирішили обрати для себе найкращі місця. Наш син Богдан обрав світлу й велику, але водночас затишну кімнату. Донька Дарина обрала гарну спальню з балконом, а ми з дружиною, ну що ж… вже не мали вибору й розташувалися в останній вільній кімнаті на розкладному дивані. Ми не брали участі в битві за кімнати, бо розуміємо, що діти дорослішають і потребують більше власного простору.
Потім наша донька вийшла заміж. Молодята побажали елегантного, гучного весілля. На щастя, наречений був заможним, тож весілля було таким, як вони хотіли: була і розкішна лімузина, і святкування в дорогому ресторані для великої кількості гостей. Вони запланували романтичну подорож у далеку країну, а батьки жениха в день весілля подарували молодим чималу суму на придбання квартири.
Одразу після весілля молодята привезли речі до нашої квартири. Згодом у них народилися двоє чудових дітей, яких ми з дружиною просто обожнюємо, і в такий спосіб ми створили велику та дружню родину.
Проте Дарина і Олександер зовсім не думали про переїзд. Ми з дружиною дуже хотіли допомогти їм фінансово придбати житло, але під час розмови ми почули те, чого ніяк не очікували. Подружжя зовсім не планували купувати квартиру. Вони навіть не шукали ніякої, хоча їхні фінансові можливості це дозволяли. Дарина сказала нам, що планує отримати після нас квартиру, замість того, щоб відкладати гроші на власне житло, вважаючи, що можна буде виселити Богдана з простору, що належить йому так само, як і їй. Вона вважала, що брат вже занадто дорослий, щоб досі жити з батьками.
На той час Богдан був студентом, тож де він, на вашу думку, повинен був жити? Крім того, донька зовсім не розуміла, чому ми не хочемо віддати їм нашу квартиру, на яку так довго та важко працювали.
Я дуже люблю свою доньку та зятя, який став мені як син, але не можу так радикально змінити своє життя. Дуже важко віддати комусь свою мрію, яку так довго було досягнуто, долаючи різні перешкоди, навіть заради людей, яких так сильно любиш і цінуєш.
For Five Years She Thought She Was Living with Her Husband, But Realised She Wanted Him to Be Like Her Mum: Helena’s Tale of Small Town Love, London Dreams, and the Search for the Perfect Marriage
For five years, she thought she was living with her husband, but in the end, she realised she wanted to...
We dreamed my mum would retire, move to the countryside, and leave her three-bedroom flat to me and my husband!
We had pinned all our hopes on the idea that, one day, my mother would retire, head off to the...
One Day, I Saw My Beaming Sister Strolling Hand-in-Hand with a Distinguished Gentleman in a Shop—Both Wearing Wedding Rings
I remember it as if it were yesterday, though the years have worn the edges smooth: the afternoon I spied...
Gran Stands Her Ground: At 80, She Kicks Out Grandson and Wife, Chooses to Live Alone Despite Her Family’s Meddling Plans
Our Gran has just turned eighty. Only last week, she showed my older brother and his wife the door and...
My Son and His Wife Gave Me a Flat as a Retirement Gift: The Day They Handed Me the Keys, Took Me to the Solicitor, and Transformed My Golden Years—Even Though I Tried to Refuse This Generous Surprise
My son and his wife gifted me a flat when I retired On the day it happened, my son and...
When My Husband Told Me I Was Boring, I Transformed My Life—But Then He Got Bored of Me Instead
Nearly two years ago, I heard something from my husband that Ill never be able to forget. He said, “You...
My Dearest One: A Tale of Family, Lost and Found Marina always believed she had grown up in a loving family—until she learned as an adult that she was adopted. Her foster parents, who had found her as an abandoned toddler in Sherwood Forest, never spoke of her past until her mother’s dying moments. With both parents gone, Marina discovers a hidden folder of letters and newspaper clippings about her origins, still unsure whether the truth should ever come to light. Years later at work, a woman named Hope brings news that a gravely ill retired schoolteacher from Yorkshire—who has been searching for her lost child all her life—believes Marina could be her missing daughter. A DNA test confirms it, leading Marina to the woman’s hospital bedside for a bittersweet reunion. Now torn between the mother who raised her and the one who lost her, Marina must decide whether to reveal a truth that could unsettle the family peace, or keep it hidden and honour the love she has always known. But as the past catches up, Marina realises that, for her, there has only ever been one real mother—a bond defined not by birth, but by love and devotion.
My Dearest One. A Story Sarah had found out, much to her disbelief, that shed grown up in a foster...
I Buy Premium Turkey Meat for Myself and Steam Healthy Cutlets, While He Gets Out-of-Date Pork: After 30 Years of Holding Our Family Together, I Refuse to Share the Good Food with My Lazy Husband
I buy finest British turkey breast for myself and steam up beautiful cutlets, while he gets the expired pork left...