Мам, ти забула про мій день народження – як так вийшло?

Мама забула про мій день народження

Оленка прокинулася від звуків посуду на кухні. Матуся вже встала, як завжди рано, готувала сніданок татові перед роботою. Дівчинка потягнулася, посміхнулася й прислухалася може, почує вітання з кухні? Але звідти лунали тільки повсякденні розмови про те, що знову накрапає дощик і парасольку забули в маршрутці.

Оленка сіла на ліжку, поправила піжамку з рожевими слониками. Сьогодні їй виповнювалося девять років. Цілих девять! Вчора вона кілька разів нагадувала мамі, що завтра у неї день народження, а мама кивала й говорила: «Звісно, сонечко, звісно памятаю». Але зараз ніхто чомусь не поспішав її вітати.

Оленко, снідати! гукала мама з кухні своїм звичайним голосом, без жодної урочистості.

Дівчинка швидко оделася й вибігла до кухні. Тато сидів за столом із газетою, мама розкладала по тарілках омлет. Оленка завмерла в дверях, чекаючи.

Доброго ранку, дочко, сказав тато, не відриваючись від газети. Сідай снідати, а то запізнишся до школи.

Доброго ранку, тихо відповіла Оленка, підходячи до столу.

Вона сіла на своє місце й чекала. Може, вони хочуть зробити сюрприз? Може, зараз винесуть торт чи подарунки? Але мама, ніби нічого не сталося, поставила перед нею тарілку з омлетом і склянку молока.

Їж швидше, не марнуй час. Сьогодні багато уроків, знадобиться сила, сказала мама, витираючи руки рушником.

Мам, а ти памятаєш, яке сьогодні число? обережно спитала Оленка, покручуючи виделкою яєчню.

Пятнадцяте жовтня. А що? мама подивилася на доньку розсіяно, вже думаючи про свої справи.

Та нічого, просто спитала, Оленка опустила очі в тарілку.

Пятнадцяте жовтня. Мама памятала дату, але не згадала, що вона значить. У Оленки заболіло десь у грудях, але вона намагалася не показувати розпачу.

Тато допив каву, поцілував маму в щоку й Оленку в маківку.

Ну, я побіг. Побачимося ввечері, сказав він, натягуючи куртку.

До побачення, тату, прошепотіла Оленка.

Залишилися вони з мамою удвох. Мама прибирала зі столу, навіть підспівуючи щось. Оленка доїла омлет, хоча він здавався без смаку, як папір.

Мам, а давай сьогодні щось спек