Connect with us

З життя

Материнское сердце в лабиринте семейных уз

Published

on

Горько сожалею, что влезла в жизнь сына

Порой благие намерения оборачиваются ледяным молчанием, обидой и трещинами в родственных связях. Я — простая мать, желавшая сыну лишь добра. Но одно неосторожное слово — и теперь наша семья рассыпается, как старый пряник.

Когда сын женился на Светлане, я сомневалась. Девушка воспитывала сынишку от прошлого брака — Артёма, шести лет. Мы с супругом промолчали, хотя мечтали о невесте без «багажа». Но приняли её и мальчика как родных: водили в цирк, дарили подарки, звали на дачу. Казалось, между нами завязалась робкая, но искренняя близость.

Зажили они втроём, а позже родился общий ребёнок — наш внучок Мишенька. Жили неплохо, хоть и с отдельными кошельками. Меня смущало: семья — а деньги врозь? Но решила не лезть — мол, молодые сами разберутся.

Всё изменилось, когда сын объявил о планах взять ипотеку. Оказалось, платить будет лишь он — якобы это его ответственность, а Светлана займётся детьми. «А если развод? — защемило сердце. — Квартира останется ей с детьми, а ты останешься с долгами?»

Не выдержала. Пригласила сына на кухню, выложила напрямик:
— Андрюша, ты подумал, что будет, если она захочет уйти? Ты и кредит тянуть будешь, и жить негде. Любовь — любовью, но головой тоже шевели надо!

Сын побледнел, вскочил из-за стола:
— Мам, да как ты можешь?! У нас всё хорошо! Ты сразу к худшему готовишь?

Я лишь хотела уберечь его. Разве нет у матери права на тревогу?

Увы, сын пересказал жене наш разговор. Светлана замкнулась: ни звонков, ни сообщений. Даже Мишеньку перестала привозить. Сын позже признался: мол, зря проболтался, теперь сам меж двух огней. Говорит, Света обижена — дескать, я в их чувства не верю, беду накликаю.

Решила нагрянуть без предупреждения — хоть взгляну на внука. Но едва переступила порог, Светлана молча надела пальто, собрала детей и вышла. Даже взглядом не удостоила.

Сижу теперь на кухне, будто призрак. Вспоминаю, как впервые встречали их: Артёмка робко звал меня «бабушкой», Света пироги мои хвалила, а сын сиял, обняв её за плечи…

Теперь — тишина. Отрезали, как ненужную ветвь. За одно слово. За попытку защитить.

Больно. Хотела как лучше — получилось как всегда. Может, правда стоило промолчать?

Теперь я — чужая в их жизни. Простит ли Света? Услышу ли снова смех Мишеньки? Не знаю. Лишь шепчу в пустоту: берегите хрупкое семейное тепло. Даже материнская любовь, прорвавшаяся резким словцом, способна обратить его в пепел.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два + 9 =

Також цікаво:

З життя4 хвилини ago

Свекруха на гостинах: грається з дитиною, а роботу залишає мені

Свекруха приходить, пограється з дитиною — і йде задоволена. А я — готуй, прибирай, посміхайся… Коли я прочитала статтю під...

З життя5 хвилин ago

Ваша свекруха дає вам місяць на виселення!

“Ти маєш покинути мій дім за місяць!” — оголосила свекруха. У нас із Ярославом усе було як у казці: два...

З життя9 хвилин ago

Я принесла сину домашню їжу, але він зачинив двері переді мною — вплинула його дружина

Я прийшла до сина з домашньою їжею о сьомій ранку, а він захлопнув двері прямо перед моїм носом. Я впевнена...

З життя9 хвилин ago

Зрада онлайн: таємниця родички

Зрада в мережі: таємниця невістки Мене звати Оксана, і моє сердце розривається від болю. У нашому затишному містечку над Дніпром...

З життя1 годину ago

Свекровь вирішила встановлювати правила в моєму домі, але я показала, хто тут головна

Щоденник Так склалося, що довелося впустити до своєї оселі свекруху. Не тому, що цього хотіла. Просто чоловік у мене золотий...

З життя1 годину ago

Я принесла сніданок, але син затряс дверима — дружина знову вплинула на нього

Колись у світанку, о сьомій годині ранку, я прийшла до сина з домашньою їжею, а він захлопнув двері перед моїм...

З життя1 годину ago

Свекруха вирішила диктувати свої правила в моєму домі. Я нагадала їй, хто тут господиня

Колись моя свекруха вирішила, що саме вона буде встановлювати порядки у МОЄМУ домі. Та я нагадала їй, хто тут справжня...

З життя2 години ago

Мені 62, йому 68. Ми розлучаємось після 35 років шлюбу…

Мені 62, йому 68. Ми розлучаємось… Після 35 років шлюбу Звати мене Соломія Павлівна, мені шістдесят два. Моєму чоловіковому Євгену...