Мати синові: “Твоя дружина псує всі наші свята

– Твоя дружина псує нам усі свята, – заявила сину мати.

– Оля пропонує зустрітися всім нам завтра в ресторані чи кафе, – радісно повідомив матері по відеозв’язку Олег.

– Гарна ідея, тільки нехай Олюшка сама заздалегідь вибере місце, щоб ми в процесі замовлення знову не змінювали кафе, – спокійно попросила сина Тетяна Володимирівна.

– Ми вже вибрали, не переживай. У нас в районі відкрився новий заклад, завтра його й протестуємо, – безтурботно продовжував теревенити син.

– Нова… Ну гаразд, скинь адресу та напиши, в який час нам з батьком підійти, – погодилась жінка з приреченістю.

– Вважай, що вже надіслав, – сказав чоловік і вимкнув телефон.

Незабаром від нього Тетяні Володимирівні надійшло повідомлення з адресою і часом. У Тетяни Володимирівни було дві невістки й один зять, з усіма у жінки склалися непогані стосунки, окрім Олі.

Свекруха не втручалася в життя своєї невістки, не вчила її жити, навпаки, всіляко намагалася дистанціюватися і якнайменше спілкуватися.

А справа була в тому, що дівчина не вміла поводити себе за столом і в неї повністю відсутнє відчуття такту.

Кілька місяців тому вся рідня вже збиралася в ресторані і, замість того, щоб насолодитися спілкуванням і їжею, слухали вередування Олі.

То їй страва не подобалася, то офіціант не так подивився і забув усміхнутися, то меню мізерне.

Через останній аргумент довелося навіть кілька разів за вечір змінювати ресторан.

І навіть тоді вона знайшла, до чого причепитися. Дівчина замовила собі салат і попросила не додавати в нього цибулю.

– Ваш салат, як ви й замовляли, без цибулі, – сказав офіціант, ставлячи тарілку перед Олею.

– А що це на салаті лежить? – з невдоволеним виглядом запитала дівчина, вказуючи наманікюреним нігтем на гілочку кропу.

– Гілочка кропу для прикраси, – розгублено відповів хлопець.

– А я цей кріп просила мені в салат класти? – з піджатими губами продовжувала обурюватися невістка.

– Якщо хочете, я її приберу, в самому салаті кропу немає, – запропонував офіціант розумний, як йому здавалося, вихід із ситуації.

– Салат свій весь забери, апетит мені зіпсували… Принесіть мій молочний коктейль, – зверхньо наказала Оля та демонстративно відвернулася до вікна.

Всі її капризи були виконані, і ніхто з персоналу не обурився. Звісно, атмосфера вечора була зіпсована.

Невістка сиділа з надутими губами та ображеним виглядом, поки її рідні їли й розмовляли, тому походи в громадські заклади з нею були подібні до каторги.

Також і сімейні зібрання не обходилися без інцидентів. Вередливість і легковажність дівчини отруювали будь-які застілля.

Навіть на похороні тітки Олега Оля спромоглася влаштувати сцену.

– Хто готував ці млинці? Вони ж гумові! – голосно викрикнула дівчина під час поминок.

– Сонечко, не варто кричати про це, просто не їж їх, і все, – спробувала заспокоїти невістку Тетяна Володимирівна, помітивши на собі зосереджені погляди родичів.

– А що тут тоді їсти? Я своїй собаці краще готую, алкоголь і сік теж дешеві. Фу, – зневажливо скривилася невістка.

– Ми сюди не їсти прийшли, а людину пом’янути, тож будь ласка, прояви повагу і припини обурюватися, – тихо промовила свекруха.

– У тому й справа! Запросили пом’янути, а пом’янути нема чим, – сумно пробурмотіла Оля.

Здавалося, на цьому неприємна ситуація була вичерпана і забута, але так тільки здавалося…

Пізніше Тетяні Володимирівні зателефонувало кілька родичів і з обуренням розповіли, як дружина Олега підходила до них і скаржилася на їжу.

Жінці стало соромно, і вона вирішила більше ніколи не брати свою невістку на подібні заходи.

Наближався день народження свекрухи, і Оля з чоловіком збиралися прийти на сімейне застілля.

Знаючи це, Тетяна Володимирівна сказала всім, що їй нездужається і відклала святкування на невизначений термін.

Жінка знала, що Олег наприкінці місяця мав від’їхати у відрядження на кілька днів. Саме цього моменту вона й чекала.

Свекруха заздалегідь придумала хитромудрий план, як відзначити день народження без Олі.

Як тільки Олег зателефонував своїй мамі з іншого міста, вона одразу почала відсилати іншим дітям запрошення.

Нелюбиму невістку, звісно, ніхто не повідомив про майбутнє сімейне свято.

День народження Тетяни Володимирівни пройшов у радісних тонах, цього разу не було невдоволених і ображених гостей.

Не потрібно було вислуховувати чиїсь зауваження щодо їжі чи напоїв. Вперше за два роки жінка змогла повеселитися зі своїми дітьми.

Але за цей момент щастя довелося розплатитися вже наступного дня.

Хтось із гостей виклав фотографії зі свята в соціальні мережі, і вони потрапили на очі Олі.

– Алло, Тетяно Володимирівно, ви святкували день народження? – з образою в голосі запитала невістка.

– Так, куди ж відкладати, і так на кілька тижнів затягнула, – не стала заперечувати свекруха.

– А чому мене не запросили?

– Так Олег поїхав по роботі, а тобі одній, напевно, було б нудно…

– Мені з вами ніколи не нудно, даремно ви так подумали. А чому не дочекалися повернення Олега? – з підозрою запитала Оля.

– Чому, чому… Тому що дружина в нього всі свята своєю кислосущою фізіономією псує! – в серцях відповіла Тетяна Володимирівна і тут же пошкодувала про сказане.

– Що?! Це я псую? Я думала, ви добра жінка, а ви – змія, – крізь сльози вимовила невістка і кинула слухавку.

Через кілька годин Олег зателефонував мамі і почав читати нотації.

– Чому ти так ставишся до моєї дружини? Що ми тобі поганого зробили? – обурливо тиснув на жінку син.

– Нічого ви мені не зробили, але Оля постійно псує свята, а ти не можеш поставити її на місце, – вирішила відкрити карти Тетяна Володимирівна.

– Як це вона їх псує? – здивовано запитав син.

– Своїми примхами та причіпками, з нею не лише в ресторан нормально сходити не можна, а й вдома за одним столом сидіти неможливо! Вона вічно на все скаржиться і всім незадоволена, – нарешті висловилася жінка.

– Вона просто пряма і чесна, на відміну від вас, а вона ж до тебе, як до матері, ставилася.

– Прямолінійність і невихованість – це різні речі. А якщо хоче бути мені, як донька, то нехай тоді поводиться відповідно, а не як малолітня вередуха!

– Гаразд, я буду за нею наглядати і поясню, як поводитися. Але ти натомість пообіцяй завжди запрошувати Олю на свята, – несподівано збавивши тон, запропонував Олег.

– Добре, але лише під твою відповідальність. На наступному ж застіллі й перевіримо, – з неохотою погодилася жінка.

Звісно, Оля не змінилася, дівчина намагалася бути стриманою і не влаштовувати сцен, але в неї це виходило погано.

Тетяні Володимирівні нічого не залишалося, як махнути рукою і постаратися не помічати витівки невістки.

Сваритися з Олегом жінка більше не хотіла, тому вибрала менше з лих…