Connect with us

З життя

Мати у відчаї, сестра приголомшена, а батько залишив гроші та пішов.

Published

on

Мати гучно вигукувала, рідна сестра була ошелешена, а батько дитини дав тисячу гривень, розвернувся і пішов.

Ця історія заснована на реальних подіях.
Оксана спокійно сиділа в кухні, пила чай і проглядала свіжий номер газети. Нічого цікавого в ній не було. Суспільні оголошення, різні статті та маловиразні заголовки. Аж раптом натрапила на світлину і заціпеніла. На неї дивилися по-справжньому тужливі, бездонні очі, світле волоссячко і до болю знайома ручка, точніше те, що було замість неї.

Мати гучно вигукувала, рідна сестра була ошелешена, а батько дитини дав тисячу гривень, розвернувся і пішов.
Вагітність Оксани була вже добре видною. Вона не могла нічого приховати. Коли розповіла, мати гучно кричала. Запитувала, про що вона думала. Їй було дуже ніяково перед людьми, проте як почувається її вагітна донька, на думку не спадало.

Сестра теж була на боці матері й тільки глузувала. Хоча в одному будинку мешкали три жінки, гармонії між ними не було. Вони не вміли підтримувати одна одну, навпаки, лише ускладнювали ситуацію. Мати сказала молодшій дочці, щоб та робила, як знає, тільки немовляти в її домі не було.

Так Оксана пішла з дому. Перш ніж піти, вона наговорила матері багато образливих речей. Жила вона у подруг до пологів. І за деякий час народила. У душі вона дуже хотіла повернутися додому. Думала, що коли мати побачить свою онуку, то змінить ставлення і прийме їх назад. Адже вважають, що бабусі надзвичайно добрі й більше люблять онуків, ніж власних дітей.

Однак після народження доньки Оксана дізналася, що дитина народилася хворою. Замість ручки був обрубок. Коли дівчина це побачила, почала плакати. Після цілого дня істерики, вона вирішила підписати відмову. Після повернення додому сказала матері і сестрі, що дитина народилася мертвою.

Через півтора року до обласного дитячого будинку приїхали журналісти і зробили кілька знімків дітей. Одну з фотографій надрукували в газеті. Публікацію підписали так: «Це теж наші діти. Мар’янка 1,5 року. Обласний будинок дитини». Як тільки побачила цю фотографію, одразу впізнала свою донечку і її особливу ручку, заплакала знову. Звісно, на шум прибігли мати з сестрою. Оксана впадала в істерику, кричала, що це її донечка, показувала рідним публікацію. Вона дуже хотіла забрати її до себе.

Старша сестра не барилася. Вона запам’ятала назву дитбудинку, де проживала племінниця. І вже наступного дня три жінки звернулися до головного лікаря обласного дитячого будинку. Через певний час вони оформили всі необхідні документи і забрали Мар’янку додому.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім + 9 =

Також цікаво:

З життя29 хвилин ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя1 годину ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя2 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя3 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя4 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя4 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя4 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя5 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...