Connect with us

З життя

Мені 58 років: живу сама, але не відчуваю самотності

Published

on

Мені 58 років. Живу сама – але самотності не відчуваю.

Розлучилися ми з чоловіком давно, і з того часу навчилася цінувати свою свободу. У мене єдина дитина – син Ярослав, йому тридцять. Ми близькі, і це наповнює мої дні світлом. Нещодавно він одружився, але наші відносини лишилися такими ж щирими. Часто дзвонить, балакаємо годинами, сміємося, згадуємо минуле. Дружина його – Олена – гарна дівчина, добра, з відкритою душею. Рада, що син обрав таку супутницю.

Живу в невеличкому затишному будиночку на околиці Києва. Тут тихо, є маленький городок, де я люблю працювати. Вирощую квіти, трохи овочів – це моє захоплення. Сусіди добрі, часто заходимо на чай, ділимося новинами. І thé, що моє життя – наче серіал: завжди є про що розповісти.

Раніше працювала вчителькою, тепер на пенсії – і це дало мені більше часу для себе. Обожнюю читати, особливо і thé, українську класику. Інше thé дивлюся старі кінофільми – вони повертають мене в молодість. Ще полюбляю в’язати – шарфи, светрики, для Ярослава й Олени. Вони жартують, що я їх «завалюю» подарунками, але по їхніх очах видно – це їм приємно.

Звісно, буває, накриває сум за минулим. Молодість, перше кохання, мрії, що ми будували з чоловіком – все це лишилося в пам’яті. Але я не дозволяю собі занурюватися в жаль. Життя навчило мене бути сильною. Розлучення дало мені свободу бути собою. Тепер кожен новий день – це можливість. Ось нещодавно записалася на курси польської. М thé подорожувати, може, навіть до Європи. Ярослав підтримує, каже, що я ще молодим дам фору.

Мій син – моя гордість. Він архітектор, працьовитий, цілеспрямований. Я завжди намагавалась бути йому не лиш матір’ю, а й другом. Ділимося всім: він розповідає про роботу, а я – про свої маленькі радості. Його весілля стало для мене святом. Хвилювалася, але все було чудово: сміх, танці, щасливі очі молодих. Олена швидко стала рідною, і я вдячна їй за теплі почуття.

Іноді думаю про майбутнє. Мрію про онуків, але не поспішаю – у них ще все попереду. Хочу, щоб вони насолодилися часом удвох. А я живу своїм життям і радію кожному дню. У мої роки я зрозуміла: щастя – не у великому, а у дрібницях. У посмішці сина, у теплій розмові, у квітці, що розпустилася в городі. Я не сама, бо життя наповнене любов’ю.

Життя – це подорож, і я вдячна за кожен його етап. Попереду ще безліч цікавого, і я готова до нових пригод. Може, заведу собаку – Ярослав підказує, що мені потрібен «компаньйон». Хто знає – може, так і буде. А поки що я дякую долі за мого сина, за нашу близькість і за кожну маленьку радість, яку дарує день.

Життя вчить: головне – не кількість років, а їх якість. І я обираю бути щасливою.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

десять − шість =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

The Final Chance

**One Last Chance** Emily lay curled up on the sofa, clutching her stomach as a dull ache throbbed through her....

З життя9 хвилин ago

Accidental Happiness: The Story of Rahmat

**Rahmats Unexpected Happiness** In that little town clinging to the edge of the map like a forgotten speck of dust,...

З життя1 годину ago

Valerie Misses Her Job Interview to Save an Elderly Man Collapsing on a Bustling London Street! But When She Walks into the Office, She Almost Faints at the Sight Before Her…

Lizzie lost her job interview to save an elderly man who collapsed on a busy street in London! But when...

З життя1 годину ago

Dad, I’d Like You to Meet Her—She’ll Be My Wife and Your Daughter-in-Law.

**Diary Entry** “Dad, meet hershes going to be my wife, your daughter-in-law.” “Dad, this is my fiancée, your future daughter-in-law,...

З життя2 години ago

Come Along With Me!

**Diary Entry A Guardian Found in the Woods** I still remember the day I found heror rather, the day she...

З життя3 години ago

If You Think I Do Nothing for You, Try Living Without Me!” — Wife Finally Loses Her Cool

“If you think I do nothing for you, try living without me!” Charlotte snapped. That evening, the silence in the...

З життя3 години ago

How Basil Found a Woman Who Didn’t Cost Him a Penny. But He Wasn’t Happy About It.

**Diary Entry 10th March** Ive had enough of dating appswasting hours trying to impress women, typing out empty small talk,...

З життя3 години ago

Rahmat’s Unexpected Blessing

The Accidental Happiness of Rahman In that little town clinging to the edge of the map like a forgotten speck...