Мій чоловік завжди наводив приклад своєї матері. Я повернула його їй.

Мій чоловік завжди ставив мені в приклад свою матір. Віддала його їй.

Ця історія доволі типова. Я вийшла заміж у 25 років. Через рік у нас народилася донька. В нашій родині все було добре. Але з часом чоловік почав називати мене ледачою. Мовляв, відпочиваю в декреті й отримую копійки, хоча отримувала лише трохи менше від нього.

Є в цьому правда, що перед весіллям варто перевірити прив’язаність сина до матері. З самого початку варто було запідозрити, що щось не так. Але я була сліпа й глуха.

Мій чоловік постійно ставив мені в приклад свою матір. Вона займалася городом, працювала в бухгалтерії, мала двоє дітей і прекрасно давала собі раду. А я? Працюю по змінах і загалом за договором підряду.

Я робила все, щоб бути як моя свекруха. Допомагала їй в саду, прибирала в домі, а коли донька почала ходити до школи, робила з нею домашнє завдання. На жаль, турботи ставали дедалі більшими. Доводилося терпіти претензії та залежати від чоловіка. Я не хотіла бути розлученою і позбавити дитину батька.

Але всі знають, що чим більше дозволяєш, тим більше тобі завдають незручностей. Я пояснювала чоловікові, що втомлююся на одній роботі, а з іншою не справлюсь. Він сказав, що якщо так, то таку ж суму з його зарплати віддасть родині, а решту забере. Наш шлюб висів на волосині, а потім повністю розірвався. Загалом почалася несумісність.

Відтоді я зрозуміла, що це не може тривати далі. Я втомилася від його скарг, моралізування і постійних згадок про його маму. Крапкою над “і” було його твердження, що якщо не знайду нормальної роботи, то він піде до мами. Я рада, що це йому спало на думку. Мені знадобилося три роки, щоб повернути його свекрусі. Я знайшла іншу роботу. За цей час переїхала з дитиною у винайняте житло. Не хочу говорити, що довелося пережити за цей час. Ми розлучалися і довелось ділити майно. Тоді спалахнув скандал.

А зараз я живу в спокої разом з донькою. Іноді приходить моя мама, і я радісна й щаслива без чоловіка.

У мене є власне житло і улюблена робота. У мене немає всього, але є те, що потрібно. Тільки родичі постійно намагаються мене з кимось познайомити. Дехто вважає мене розлученою без перспектив. Через це вони вважають, що я не повинна бути вибагливою. Але навіщо мені це? У мене вже є все необхідне для життя. Маю також доньку і маму, які мене підтримують. Хотіла б поставити статус: “Молода, гарна, не схильна до знайомств”. Я задоволена, не хочу зіпсувати все шлюбом. А мій колишній чоловік теж щасливий поряд з мамою.