Connect with us

З життя

Мій чоловік завжди наводив приклад своєї матері. Я повернула його їй.

Published

on

Мій чоловік завжди ставив мені в приклад свою матір. Віддала його їй.

Ця історія доволі типова. Я вийшла заміж у 25 років. Через рік у нас народилася донька. В нашій родині все було добре. Але з часом чоловік почав називати мене ледачою. Мовляв, відпочиваю в декреті й отримую копійки, хоча отримувала лише трохи менше від нього.

Є в цьому правда, що перед весіллям варто перевірити прив’язаність сина до матері. З самого початку варто було запідозрити, що щось не так. Але я була сліпа й глуха.

Мій чоловік постійно ставив мені в приклад свою матір. Вона займалася городом, працювала в бухгалтерії, мала двоє дітей і прекрасно давала собі раду. А я? Працюю по змінах і загалом за договором підряду.

Я робила все, щоб бути як моя свекруха. Допомагала їй в саду, прибирала в домі, а коли донька почала ходити до школи, робила з нею домашнє завдання. На жаль, турботи ставали дедалі більшими. Доводилося терпіти претензії та залежати від чоловіка. Я не хотіла бути розлученою і позбавити дитину батька.

Але всі знають, що чим більше дозволяєш, тим більше тобі завдають незручностей. Я пояснювала чоловікові, що втомлююся на одній роботі, а з іншою не справлюсь. Він сказав, що якщо так, то таку ж суму з його зарплати віддасть родині, а решту забере. Наш шлюб висів на волосині, а потім повністю розірвався. Загалом почалася несумісність.

Відтоді я зрозуміла, що це не може тривати далі. Я втомилася від його скарг, моралізування і постійних згадок про його маму. Крапкою над “і” було його твердження, що якщо не знайду нормальної роботи, то він піде до мами. Я рада, що це йому спало на думку. Мені знадобилося три роки, щоб повернути його свекрусі. Я знайшла іншу роботу. За цей час переїхала з дитиною у винайняте житло. Не хочу говорити, що довелося пережити за цей час. Ми розлучалися і довелось ділити майно. Тоді спалахнув скандал.

А зараз я живу в спокої разом з донькою. Іноді приходить моя мама, і я радісна й щаслива без чоловіка.

У мене є власне житло і улюблена робота. У мене немає всього, але є те, що потрібно. Тільки родичі постійно намагаються мене з кимось познайомити. Дехто вважає мене розлученою без перспектив. Через це вони вважають, що я не повинна бути вибагливою. Але навіщо мені це? У мене вже є все необхідне для життя. Маю також доньку і маму, які мене підтримують. Хотіла б поставити статус: “Молода, гарна, не схильна до знайомств”. Я задоволена, не хочу зіпсувати все шлюбом. А мій колишній чоловік теж щасливий поряд з мамою.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × один =

Також цікаво:

З життя6 хвилин ago

Маленький друг на чотирьох лапах

**Щенок** Мар’янка з мамою жили удвох. Батько у Мар’янки, звісно, був, та тільки він їм був не потрібен. Про нього...

З життя1 годину ago

Якби тільки здогадувались про наслідки…

Якби знати, що так буде… Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи заповнені водою калюжі, інколи навіть виїжджав на зустрічну...

З життя2 години ago

Другий шанс на щастя

— Оленко, ти вже йдеш? — Подруга Марійка нетерпляче постукала наманікюреними нігтиками по стільниці. — Ні, ще затримаюсь. Чоловік має...

З життя3 години ago

Чи бачиш ти, як він на тебе дивиться? З любов’ю і захопленням

— Знаєш, як він на тебе дивиться? З любов’ю й захопленням, — промовила задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя4 години ago

Чи знаєш ти, як він на тебе дивиться? З ніжністю і захопленням, – з гордістю промовила донька

Ой, слухай, як він дивиться на тебе? З любов’ю й захопленням, — вигукнула задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя5 години ago

«Чи залишила вона мені доньку? – Валентин охопив жах, – цього не може бути. Вона обов’язково повернеться»

«Залишила мені дочку?» – від жахливої здогадки Олену кинуло в жар. «Ні, цього не може бути. Вона обов’язково повернеться.» Олена...

З життя6 години ago

Хірурги зневірилися — але любов старшої медсестри повернула її до життя

Світлиця лікарні була занурена у напівтемряву. Легке світло від настільної лампи ледве освітлювало обличчя дівчини. Їй щойно виповнилося п’ятнадцять, але...

З життя6 години ago

Я ПРИГОСТИВ БЕЗДОМНОГО ШАУРМОЮ І КАВИ — ВІН ВРУЧИВ МЕНІ ЗАПИСКУ І ПОПРОСИВ ПРОЧИТАТИ ЇЇ УДОМА.

Сьогодні був сірий вівторок, той самий, коли на душі важко без причини. Щойно закінчила стресову нараду в центрі й вирішила...