Connect with us

З життя

Мій чоловік жорстоко заплатив за зраду.

Published

on

Мій чоловік суворо поплатився за те, що зрадив мене.

Після кількох років шлюбу я випадково дізналася, що мій чоловік мені зраджує. Знайшов собі молоду дівчину на роботі і вважає, що ніхто про це не знає. До того ж, у них є дитина. Я вирішила йому помститися, але так, щоб він нічого не запідозрив.

Я переконала чоловіка, щоб ми купили квартиру, адже з весілля ми орендували житло і ніколи не мали власного. Навіть пообіцяла йому, що дозволю зайняти одну з кімнат під його особистий спортзал, щоб він точно погодився. Тим часом, я потай подала заяву на розлучення.

Я забирала зі скриньки повістки до суду, які були для нього, і викидала їх. Раз не з’явився на розгляд, вдруге теж не прийшов, а на третій суд оформив розлучення без його участі. Я вже була від нього вільна, але він про це не знав. Всі його думки були зайняті тією іншою жінкою.

На квартиру він оформив кредит на своє ім’я, не знаючи, що ми вже не одружені. Я чула, як чоловік хвалився коханці по телефону, що скоро купить квартиру, і вони там житимуть, а мене вижене, а половину боргу суд покладе на його нікчемну дружину під час розлучення.

Почувши цю розмову, я лише переконалася в правильності своїх дій. Я відтягувала пошуки квартири з чоловіком, тим часом шукала житло для себе. У мене було трохи збережень, але цього було явно недостатньо, і мені довелося все обдумати. Як тільки я знайшла собі квартиру, я підштовхнула до купівлі тієї, ніби для нас обох. Він отримав кредит у банку.

Залишилося лише забрати гроші з дому, щоб мене не підозрювали, і зникнути з його життя. Ми тримали гроші в кухонній шухляді. Домовилася з мамою, щоб вона заздалегідь подзвонила до мене і попросила, щоб я поїхала до неї на кілька днів.

Чоловік радів такому дзвінку від матері і побіг запросити коханку до нашого дому на час моєї відсутності. Я залишила дитину у мами, переодяглася так, щоб жоден сусід мене не впізнав і не підтвердив, що бачив мене. Повернулася додому вночі, зайшла дуже тихо, а ноги тряслися, як холодець. Але коли я побачила на кухні столі пляшки з алкоголем, зрозуміла, що вони швидко не прокинуться. Мій чоловік спав із тією жінкою в нашому ліжку. Я взяла з кухні коробку з грошима і так само тихо покинула квартиру.

Гроші довірила мамі, щоб купила вибрану мною квартиру. Знала, що чоловік не піде в поліцію, бо головною підозрюваною буде його коханка, мати його дитини. Через два дні повернулася додому, наче нічого не сталося. Чоловік сказав, що нас обікрали. Він зізнався, що зраджував мене протягом кількох років і що це його коханка забрала гроші.

Він благав про прощення, казав, що ми разом мусимо тепер погасити кредит, а тоді зберемо гроші і таки купимо собі нерухомість. У цей момент я використала свої акторські здібності: влаштувала скандал через його коханку і виштовхала його з дому. Той пішов до матері, а я раділа, що все вийшло. Незабаром я мала виїхати і залишити його в орендованій квартирі з величезним кредитом, який я не буду платити. Наступного дня він прийшов з букетом квітів, просячи прощення. Я сказала йому йти до своєї коханки, що він мені не потрібен.

Розлютився і сказав, що подасть на розлучення, а я разом з нашою дитиною загинемо з голоду, виплачуючи половину цього боргу. Тоді я показала йому документи про наше розлучення і порадила знайти додаткову роботу, бо тепер це він загине з голоду, сам виплачуючи свій борг перед банком.

Вже місяць я живу у своїй квартирі і цілком щаслива. Можете мене засуджувати, це ваша справа. Коли я дуже любила чоловіка, я була готова на все заради нього, а він мене зрадив. Завжди обіцяв, що ніколи не матиме нікого, крім мене, це його вина. Хотів іншу – міг попрощатися і не брехати. Я навіть не помітила, коли моя любов до нього переросла в ненависть.

Добрі люди сказали йому, що він може оскаржити наше розлучення в суді, але з горя почав пити. Я покарала його за зраду: він загруз у боргах, а коханка його покинула, не змогла пробачити звинувачення у крадіжці. Він розбив мені серце, і тепер за це платить.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 5 =

Також цікаво:

З життя52 хвилини ago

— No one drove them away, — both parties replied, — yet they simply didn’t want to stay! Let them come! We’ll be delighted.

Sit down! Were not home! Peter said calmly. Someones ringing! Milly froze, pulling herself up from the sofa. Let them,...

З життя2 години ago

— I couldn’t throw him away, Mum, — whispered Mike. — You understand? I couldn’t.

Michael is fourteen, and the whole world seems to be against him. More precisely, nobody wants to understand him. Here...

З життя3 години ago

Whoa, Dad, They’re Welcoming You—Why Did You Need That Health Spa When Home Is Already an All‑Inclusive?

When David handed Ethel the keys to his flat, she felt the moment was sealed: the lock was finally hers....

ES3 години ago

Se limitó a contemplar la fotografía de su madre dentro del medallón mientras el olor a pan recién horneado llenaba el pequeño local.

La hija de Lucía se llamaba Alba Romero. No abrazó a Sebastián ni hizo preguntas sobre la finca. Se limitó...

ES3 години ago

Eva conocía la cicatriz bajo la oreja de Adrián, el peso que tuvo al nacer y el nombre que había pensado darle antes de que se lo arrebataran.

Preparar otra taza de té fue fácil. Lo difícil empezó a la mañana siguiente. Eva conocía la cicatriz bajo la...

ES3 години ago

Cumplir aquella promesa resultó más difícil de lo que Nicolás había imaginado.

Cumplir aquella promesa resultó más difícil de lo que Nicolás había imaginado. Podía impedir que expulsaran a Elena de la...

З життя3 години ago

The bakery smelled of warm bread and cinnamon, and customers continued entering without realizing that the young woman behind the counter had just been handed an entire missing branch of her life.

Lily’s daughter was named Grace Carter. She did not touch the medallion immediately. The bakery smelled of warm bread and...

З життя3 години ago

Evelyn knew that Adrian had hated porridge as a baby and calmed whenever someone hummed near him. She knew the name she had whispered while carrying him.

Beginning with tea sounded simple. It was not. Evelyn knew that Adrian had hated porridge as a baby and calmed...