Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали до села, допомогли в організації похорону, а всі витрати рівномірно розділили між собою і братом.

Published

on

Місяць тому помер мій тато. Разом із дружиною ми поїхали в село, допомогли в організації похорону, а всі витрати розділили з братом поміж нас. Учора Микола, мій брат, зателефонував до мене з проханням переоформити на нього свою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він піклувався про батька протягом останніх 3 років. Я був дуже здивований, адже тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які використовував також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно літній людині, та ще й у селі? Він сам ходив, все розумів. Я не дав братові однозначної відповіді, сказав, що пораджуся з дружиною, проте ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від своєї частки спадщини.

На момент, коли я вступив до університету, я виїхав з батьківського дому.

Закінчивши навчання, залишився у місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але продовжував жити з батьками. Він добра людина, у нього хороша дружина, багато років вони жили з батьками в злагоді, а тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам машину, хоч вона була вже стара. Завдяки цьому ми могли регулярно відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто приїжджали туди, допомагали батькам по господарству і в саду. Оксана завжди була поряд із моєю мамою. Три роки тому мама померла, саме тоді у мене почалися проблеми на роботі, до того ж, ми все ще не виплатили кредит на квартиру. Я знайшов додаткову роботу на вихідні.

У нас не було часу, щоб їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом із дружиною ми поїхали на село, допомогли в організації похорону, всі витрати розділили з братом.

Учора Микола зателефонував із проханням переоформити на нього свою частину будинку в селі, його аргументом було те, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був надзвичайно здивований, адже мій тато отримував понад чотири тисячі гривень пенсії на місяць, які також витрачав на онуків. Скільки таких грошей людині потрібно на селі?

Він сам ходив, все розумів. Я не дуже зрозумів, про яку опіку йшлося, адже батьки ніколи не казали, що залишають будинок тільки йому. Не хочу псувати з ним стосунки, але теж не розумію, чому маю відмовлятися від того, що мені також належить. У мене є кредит, який потрібно погасити, а наша дитина теж могла б отримати щось від бабусі та дідуся.

Зараз з Оксаною ми не знаємо, як вчинити, я не дав братові однозначної відповіді, лише сказав, що маю це обговорити з дружиною.

Як впоратися з цією ситуацією, не руйнуючи при цьому наші сімейні стосунки?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − 8 =

Також цікаво:

З життя59 хвилин ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...

З життя1 годину ago

He Will Live Among Us…

**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...

З життя3 години ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя4 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя5 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя6 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя8 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя8 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...