Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли з організацією похорону, а всі витрати розділили з братом між собою.

Published

on

Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, щоб допомогти в організації похорону, а всі витрати поділили з братом порівну. Вчора мій брат Микола зателефонував мені з проханням переписати на нього мою частину сільського будинку, його єдиним аргументом було те, що він піклувався про батька останні 3 роки. Я був дуже здивований, адже мій батько отримував понад чотири тисячі гривень пенсії щомісяця, яку витрачав також на потреби онуків. Скільки ж грошей потрібно такому старенькому, та ще й у селі? Він сам ходив, усе розумів. Я не дав братові чіткої відповіді, сказав, що обговорю це з дружиною, проте ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я вступив до університету, я виїхав з батьківського дому.

Після закінчення навчання залишився у місті, знайшов гарну роботу, одружився, взяв кредит на квартиру. Тим часом у нас народився син.

Мій брат Микола також одружився, але залишився жити з батьками. Не можу сказати про нього нічого поганого, він добра людина, має гарну дружину, багато років жили з батьками в злагоді, тепер у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч він і був старенький, але ми були незалежні й часто могли відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто туди їздили, допомагали батькам у домашніх справах і в саду. Оксана завжди була поруч з моєю мамою, і всі хотіли її підтримати і бути біля неї. Три роки тому мама померла, саме в той час у мене почалися проблеми на роботі, крім того, ми ще не виплатили весь кредит на квартиру, я знайшов додаткову роботу на вихідних.

У нас не було часу їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли в організації похорону, а всі витрати поділили з братом навпіл.

Учора Микола, мій брат, зателефонував і попросив переписати на нього мою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він піклувався про батька впродовж останніх 3 років. Я був вражений, адже мій батько отримував понад чотири тисячі гривень пенсії щомісяця, яку витрачав також на потреби онуків, а скільки ж таких грошей потрібно старенькому, ще й у селі.

Він сам ходив, усе розумів. Я не дуже зрозумів, про яку саме опіку йшлося у Миколи. Батьки ніколи не казали, що будинок залишать лише йому, не хочу псувати наші стосунки, але й не розумію, чому маю відмовлятися від того, що мені належить. У мене є кредит, який я повинен виплатити, а наша дитина теж могла б щось отримати від дідусів.

Тепер з Оксаною ми не знаємо, як вчинити, я не дав братові чіткої відповіді, сказав лише, що мушу обговорити це з дружиною.

Як вирішити це питання, не зруйнувавши при цьому стосунки в нашій родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − чотири =

Також цікаво:

З життя41 хвилина ago

The Charming Foreign Countryside Cottage

The Foreign Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a country cottage. After turning fifty, Peter felt a strong...

З життя2 години ago

The Charming Foreign Countryside Cottage

The Old Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a countryside cottage. After turning fifty, Peter felt a deep...

З життя8 години ago

Galina Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone gasped, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a glossy red, nearly tore into the paper—but the notary’s palm came down firmly on her hand.

Margaret Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...

З життя8 години ago

The morning swam in the grey light, the coffee maker clicked, and steam slowly rose against the windowpane.

The morning swam in grey light, the coffee machine clicked, steam slowly rising against the window. I just sat there,...

З життя11 години ago

Mother,” Viktor whispered softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about telling you this.

“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to tell you something for...

З життя11 години ago

Galina Peters’ Fingers—Glossy Red and Clawing at the Paper—Reached for the Envelope, Making Everyone Jump as Spoons Clattered on Plates. But the Notary Firmly Placed a Hand Over Hers.

The moment Eleanor Whitmore lunged for the envelope, everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, polished a glossy...

З життя14 години ago

When the Roar of the Mercedes Engine Faded into the Trees, the Silence Weighed on Me Like a Heavy Blanket

**Diary Entry** When the rumble of the Jaguars engine finally faded into the trees, the silence pressed down on me...

З життя14 години ago

Whispered Viktor in the Kitchen: ‘Mum… I’ve Been Meaning to Tell You This for a Long Time.’

“Mum,” began Victor quietly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to talk to you about something...