Connect with us

З життя

Мої сестри наполягають на розподілі спадщини, але я не піддамся.

Published

on

Мої сестри вимагають поділу спадщини, а я на це не погоджуюсь.

Нещодавно я отримала у спадок двокімнатну квартиру від самотньої тітки у Львові. Заповіт був складений на моє ім’я, але мої сестри не згодні з цим і теж хочуть свою частку.

Я не погоджуюсь з цим.

Моя самотня тітка записала мене в заповіті, бо ніхто інший в родині не хотів їй допомогти в останні роки життя, я вже про це говорила.

Я не очікувала, що квартира дістанеться мені. Але якщо так сталося, я не планую відмовлятися від спадщини.

Коли мої дві сестри про це дізналися, вони дуже обурилися і почали вимагати “справедливості”.

Усі ми живемо в одному місті, умови життя різні, але всім тісно. Я маю двокімнатну квартиру у львівській багатоповерхівці разом з сином.

Старша сестра з чоловіком і близнюками має лише дві кімнати, а молодша, з двома дочками, живе в однокімнатній квартирі в новобудові.

Мої сестри вважають, що я повинна продати свою квартиру у Львові і поділити гроші порівну, тоді кожна з нас зможе розширити свої квадратні метри.

Але у мене інші плани: я хочу зробити невеликий ремонт у своїй новій львівській квартирі й здавати її в оренду. Для мене це чудовий додатковий дохід, що порівнюваний з моєю основною зарплатою.

Сестри наголошують на тому, що ми всі найближча родина і повинні допомагати одна одній. Але тільки я оплачувала догляд за тіткою, хоча це було дорого, а власних грошей у мене небагато.

Так, їм важко. Але чому, не зробивши жодного зусилля, мої сестри хочуть полегшити собі життя за мій рахунок?

Ми сперечаємось про це вже кілька тижнів. Чую, як вони кажуть, що у мене немає совісті. Але я не зміню свого рішення.

А що б ви зробили на моєму місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять − 14 =

Також цікаво:

З життя1 хвилина ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя1 годину ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя2 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя4 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя4 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя7 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя7 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...

З життя10 години ago

Another Child on the Way

Another Child I trudged back to my flat after work, stepping into those empty rooms again. The first thing I...