З життя
Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але такого розвитку подій вона не очікувала!
Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але не очікувала такого повороту подій.
Минуло два роки з моменту, як я вийшла заміж, і з самого початку моя свекруха мене не приймала. Вона вважала, що її син заслуговує когось кращого, і робила все можливе, щоб нас розєднати.
Спершу я намагалася ігнорувати її знущання, але з часом вони ставали все більш образливими. Що б я не робила для неї це ніколи не було достатньо добре.
Через усе це проходив і мій чоловік. Він завжди казав, що це минуться, що мати з часом мене прийме, що в глибині душі вона добра людина.
Але одного ранку вона увірвалася до кімнати й вилила на мене відро крижаної води, вигукнувши: «Вставай, ледарице!» Я прокинулася від шоку, мокра, з переляком у грудях.
«Навіщо ви це зробили?» спитала я, ледве переводячи дух. Вона холодно відповіла: «У моєму домі ніхто не лежить до полудня! Тут усі встають зі сходом сонця!»
Я глянула на годинник: була шоста ранку, неділя. «Я маю право відпочивати! відповіла я, голос тремтів від образи. Це мій єдиний вихідний!»
Вона навіть не подумала зрозуміти. Лише кинула на мене погляд, наче я щось негідне, і відрізала: «Які ще права? Поки ти під моїм дахом забудь про свої “права”! Тут діють тільки мої правила!»
Це була остання крапля. Вона переступила всі межі, і тепер я знала час діяти.
Я розповідаю вам всю історію і хочу почути вашу думку. Чи мала моя свекруха право так зі мною поводитися?
Решта моєї історії за посиланням у першому коментарі.
Коли я розповіла чоловікові все, я була на межі, але й рішуча.
Я пояснила йому, наскільки принизливою була поведінка його матері і як це мене вразило.
Сказала, що більше не можу терпіти таке ставлення, особливо від людини, яка мала б бути мені рідною, а не тираном.
Я не просила його обирати між нею і мною я хотіла, щоб він зайняв чітку позицію.
Мені потрібна була його підтримка, щоб встановити межі зі свекрухою.
Він помовчав.
А потім подивився мені в очі й сказав: «Ти права. Ми разом, і нам треба жити своїм життям».
Ми вирішили піти й почати все з чистого аркуша, далеко від її отруйного впливу.
