Connect with us

З життя

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але такого розвитку подій вона не очікувала!

Published

on

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але не очікувала такого повороту подій.
Минуло два роки з моменту, як я вийшла заміж, і з самого початку моя свекруха мене не приймала. Вона вважала, що її син заслуговує когось кращого, і робила все можливе, щоб нас розєднати.
Спершу я намагалася ігнорувати її знущання, але з часом вони ставали все більш образливими. Що б я не робила для неї це ніколи не було достатньо добре.
Через усе це проходив і мій чоловік. Він завжди казав, що це минуться, що мати з часом мене прийме, що в глибині душі вона добра людина.
Але одного ранку вона увірвалася до кімнати й вилила на мене відро крижаної води, вигукнувши: «Вставай, ледарице!» Я прокинулася від шоку, мокра, з переляком у грудях.
«Навіщо ви це зробили?» спитала я, ледве переводячи дух. Вона холодно відповіла: «У моєму домі ніхто не лежить до полудня! Тут усі встають зі сходом сонця!»
Я глянула на годинник: була шоста ранку, неділя. «Я маю право відпочивати! відповіла я, голос тремтів від образи. Це мій єдиний вихідний!»
Вона навіть не подумала зрозуміти. Лише кинула на мене погляд, наче я щось негідне, і відрізала: «Які ще права? Поки ти під моїм дахом забудь про свої “права”! Тут діють тільки мої правила!»
Це була остання крапля. Вона переступила всі межі, і тепер я знала час діяти.
Я розповідаю вам всю історію і хочу почути вашу думку. Чи мала моя свекруха право так зі мною поводитися?
Решта моєї історії за посиланням у першому коментарі.
Коли я розповіла чоловікові все, я була на межі, але й рішуча.
Я пояснила йому, наскільки принизливою була поведінка його матері і як це мене вразило.
Сказала, що більше не можу терпіти таке ставлення, особливо від людини, яка мала б бути мені рідною, а не тираном.
Я не просила його обирати між нею і мною я хотіла, щоб він зайняв чітку позицію.
Мені потрібна була його підтримка, щоб встановити межі зі свекрухою.
Він помовчав.
А потім подивився мені в очі й сказав: «Ти права. Ми разом, і нам треба жити своїм життям».
Ми вирішили піти й почати все з чистого аркуша, далеко від її отруйного впливу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × один =

Також цікаво:

З життя41 хвилина ago

Mark Came Home to an Empty House: His Wife Was Nowhere to Be Found, and Moments Later He Discovered His Son at the Neighbor’s

Martin returned to his terraced house just as the sky was folding itself into a mauve London dusk. The air...

З життя41 хвилина ago

No One Will Ever Forget My Son’s Wedding: Two Secrets Were Revealed at the Ceremony

My son has just got married. Of course, hed brought his girlfriend to meet us several times before, and wed...

З життя58 хвилин ago

You’ll Find Your Destiny—No Need to Rush, Everything Happens in Its Own Time: Every Year, on New Y…

“Youll find your fate. Theres no need to rush. Everything in its own time.” Emily Bennett had a peculiar old...

З життя59 хвилин ago

I Picked Up My Five-Year-Old from Nursery When She Suddenly Asked, “Daddy, Why Didn’t My New Daddy C…

Today, as I collected my five-year-old daughter from nursery, everything changed with a single question: Daddy, why didnt my new...

З життя2 години ago

“Gran, Hello! – shouted Matthew. – Who gave you permission to keep a wolf in our village?”

Gran Alice! shouted Matthew. Who allowed you to keep a wolf in the village? Alice Stevens burst into bitter tears...

З життя2 години ago

My Daughter Crocheted 80 Hats for Sick Children—Then My Mother-in-Law Threw Them Away and Said, “She…

My daughter knitted eighty hats for poorly childrenthen my mother-in-law chucked them away and told us, Shes not my flesh...

З життя3 години ago

Breaking Free from a Controlling Mother: Varvara’s Journey from a Life of Submission to Self-Discove…

Under Her Mothers Shadow At thirty-five, Barbara was a shy and reserved young woman, someone you might describe as downtrodden....

З життя3 години ago

It Took Me Sixty-Five Years to Truly Understand: The Deepest Pain Isn’t an Empty Home, But Living Am…

It only took me sixty-five years to really get it. The greatest pain isnt an empty house. The real sting...