Connect with us

З життя

«Молчание – знак развода: как один документ чуть не разрушил семью»

Published

on

Анна и Дмитрий сидели за ужином, когда дверь внезапно распахнулась, и в комнату ворвалась его мать — Ольга Петровна.

— Сынок! Ты даже не представляешь, что твоя жена скрывает! — закричала она с порога.

— Мама, успокойся, присядь, — встревожился Дмитрий. — Ты вся раскраснелась.

— И есть почему! — фыркнула свекровь, бросая испепеляющий взгляд на невестку. — Сегодня я встретила Ирину, твою коллегу, и она мне всё рассказала!

— А именно что? — спокойно спросила Аня, не отводя глаз от Ольги Петровны.

— Что тебя давно повысили, и ты получаешь в два раза больше Димы! А он даже не знает! Всё скрываешь! — выпалила она, задыхаясь от возмущения.

— Почему это должно вас волновать, Ольга Петровна? Мы на ваши деньги не живём, у нас всё есть. В чём проблема?

— А вспомни, как весной я просила помочь с ремонтом на даче — ты сказала, что денег нет! А где же они?! Копишь на чёрный день? Готовишься к разводу?! — наступала свекровь.

Аня встала из-за стола и посмотрела на мужа:

— Дима, принеси, пожалуйста, из шкафа в спальне синюю папку.

Он молча выполнил просьбу.

— Что это? — спросил он, разглядывая документы. — Вклады?

— Да. На Машу и Ваню. Я каждый месяц откладываю часть зарплаты — на их будущее. Когда я поняла, что в вашей семье я лишь временный гость, мне пришлось подумать о детях.

— Какой ещё временный гость? — перебил Дмитрий.

— А ты забыл, как оформили квартирку, купленную на деньги от продажи вашей трешки в центре? Только на себя. «На всякий случай». Ты промолчал. Я была беременна. Думал, я этого не заметила?

Дмитрий тяжело вздохнул. Свекровь попыталась вставить своё:

— Это просто разумная предосторожность!

— Против кого? Против матери твоих внуков? — голос Анны дрожал. — А потом удивляетесь, что я с вами холодна?

— Где же деньги, Аня? — не унималась Ольга Петровна. — Если не в семье, значит, припрятала. Значит, к разводу готовишься.

— Дима, проводи маму, пожалуйста. Нам больше не о чем говорить, — сказала Аня ровным голосом.

— Да, да, уйду! Но запомни: ты сама губишь свою семью! — крикнула свекровь, но на пороге обернулась: — Хотя… вы с самого начала были разными.

Когда дверь захлопнулась, Дмитрий долго молчал.

— Ты правда думала, что я готовлю отходные пути? — тихо спросил он.

— Я не знала, что думать. Ты молчал. А молчание — это тоже ответ.

— Я не хочу развода. Я люблю тебя. И наших детей.

— Тогда докажи. Покажи, что я для тебя не чужая.

— Хорошо. Я переоформлю ту квартиру на Ваню. И на детские счета тоже начну откладывать. Понемногу, но регулярно. Доверие — улица с двусторонним движением.

Аня тихо кивнула.

— А слово «развод» в нашем доме — табу, — добавил Дмитрий.

— Согласна.

И впервые за долгое время они почувствовали, что говорят не чужим людям, а самым близким. Доверие, как и семью, легко разрушить, но куда сложнее восстановить.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × два =

Також цікаво:

З життя15 хвилин ago

Я не ваша служниця

Мені 62 роки, я живу у Львові й нещодавно пережила ситуацію, яка розбила мені серце. Моя донька, Оксана, та її...

З життя20 хвилин ago

Два роки без звістки від доньки: незв’язаний місток між нашими світами, а мені вже скоро 70

Минуло два роки. З того часу моя донька жодного разу не подзвонила й не надіслала жодного повідомлення. Вона більше не...

З життя39 хвилин ago

Минуло два роки, а від доньки жодного дзвінка чи повідомлення. Чому вона не хоче бачити мене напередодні мого 70-річчя?

Минуло два роки. За цей час моя донька жодного разу не подзвонила, не надіслала жодного повідомлення. Вона більше не бажає...

З життя44 хвилини ago

Я – не ваша обслуга!

Мені 62 роки, я живу у Львові й нещодавно пережила ситуацію, яка розбила мені серце. Моя донька, Оксана, та її...

З життя48 хвилин ago

«Запрет на счастье: История женщины между прошлым и будущим»

**5 марта 2024 года** Меня зовут Ольга Сергеевна, мне 45, и жизнь поставила меня перед выбором, от которого сжимается сердце....

З життя48 хвилин ago

Я не служниця та не доглядальниця

Вісім років тому я опинилася у сні, де все було ніби справжнє, але водночас неможливе. Мені 62, і живу я...

З життя52 хвилини ago

Свекруха помітила зміни: сноха стала доглядати за собою, поки син на роботі

**Щоденник батька** Мене звати Олексій Петрович. Мій син, Андрій, та його дружина, Олеся, завжди здавалися ідеальною парою, але тепер я...

З життя1 годину ago

Сноха змінилася: стала доглядати за собою, а син захоплений роботою і не помічає змін

Мене звати Олена Петрівна. Мій син, Андрій, та його дружина, Катерина, здавалися ідеальною парою, але тепер я відчуваю, що їхній...