Connect with us

З життя

«Ми любимо тебе, але не повертайся, будь ласка»

Published

on

«Любимо тебе, сину, але більше до нас не приїжджай»

Літні батьки все своє життя прожили в маленькому хаті, що стала такою ж старою, як і вони самі. Але переїжджати нікуди не збираються.

Частенько вечорами згадують минулі роки, усі щасливі моменти, яких було чимало. Діти давно виросли і обзавелися власними сім’ями. Дочка живе в сусідньому селі, тому часто провідує батьків, онуки теж не дають нудьгувати. А ось син перебрався далеко, п’ять років не приїжджав, весь в справах та турботах, частенько відпочиває з дружиною за кордоном. Але нещодавно зателефонував Олександр і повідомив, що незабаром приїде.

Ця новина дуже потішила батьків. Одразу ж почали готуватися до приїзду сина: батько вирушив на базар за продуктами, а мати почала думати, чим би смачно почастувати коханого синочка. До приїзду Олександра старики рахували дні. Нещодавно він вдруге виграв, розлучився з першою дружиною, яка любила життя на широку ногу, дітей у них не було. Тепер він знову будує своє особисте щастя.

Приїхав Олександр на своєму авто ввечері, повечеряв і відразу ліг спати. Батьки сіли поруч, щоб хоч подивитися на улюбленого сина, поговорити особливо не встигли, бо той був втомлений.

Батько із задоволенням зауважив:

– Синку виспиться, а завтра допоможе дров накласти, приберемо гній з хліва, по ялинку з’їздимо, наш будинок прикрасимо, як раніше, бо кілька років не ставили ялинку на Новий рік.

Мати додала:

– У коморі ще підлогу підремонтувати треба, а то провалиться.

Тато пішов відпочивати, а мама все ніяк не могла залишити синочка: то ковдру підправить, то подушку.

Батько зранку встав, піч натопив, щоб син не прокинувся в холоді.

Мама ж пироги почала пекти. Олександр ближче до обіду прокинувся, сказав, що давно так міцно не спав. Поснідав, телевізор увімкнув та влаштувався фільм дивитися.

Мама питає:

– Ти б, може, допоміг батькові дрова накласти?

– Мамо, я на кілька днів приїхав, встигну, нехай краще баню натопить.

Подалися батьки воду з колодязя носити, мовчки.

Після обіду батько просив:

– Гній у хліві потрібно прибрати. Ти молодий, сил повно, піди зроби!

– Ти що, тату, думаєш, я в місті не втомлююся? Приїхав до вас відпочити, а ти відразу на роботу примушуєш.

Після лазні Олександр повечеряв, спиртним напоєм, що привіз, насолодився, став жалітися на життя. За весь день мати з батьком стомилися, а Олександр тільки про квартиру свою та собаку породисту розповідав: жінки недолугі, а працювати набридло.

Батьки лягли спати, але Саша, образившись, вирішив поїхати до сестри, бо з батьками нудно. Мати просила не сідати за кермо, ключі забрала. Саша трохи двері не висадив, а потім пішов у кімнату, включив телевізор на повну гучність.

Люди похилого віку лежать без сну. Батько знову пішов до сина і побачив, що той уже хропе на весь голос. Тоді телевізор вимкнув і спокійно ліг спати.

Наступного ранку Олександр прогулявся лісом, замерз і радів вдома теплу й гарячому чаю. Про вчорашнє й не згадував. А у мами весь день голова боліла.

Батьки сину зібрали сумку сільськими гостинцями, Саша не став відмовлятися.

– Скільки всього ви поклали! Дружину порадую, вона ніколи такого смачного компоту не спробувала. У нас все є, але ображати вас не хочу, тому візьму. Шкода, Нового року подарунків не привіз, але наступного разу привезу.

Мати сльозу витерла і сказала:

– Більше, синку, не приїжджай до нас! Любимо, хвилюємось, але на дивані полежати можна і вдома, там же телевізор є кращий.

Саша зрозумів, що засмутив батьків, але не знав, що сказати. Помахав рукою, сів у машину і поїхав у місто, де на нього чекали звичні клопоти.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять + 9 =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

You’re Not the Mistress — You’re the Help

You’re not the mistress of the houseyoure just the servant, my motherinlaw, Agnes Whitaker, said, her voice as sweet as...

З життя1 годину ago

The Weight of Solitude

Loneliness The lady turned down a marriage proposal from a cavalry officer, and he rejected her. It was better to...

З життя3 години ago

Oh, My Son Has Come Home!” Exclaimed Evdokia with Delight.

I remember that day as if it were a scene from a faded photograph. My mother, Edith Whitaker, brightened the...

З життя4 години ago

Wolfie: A Tale of Adventure and Camaraderie

30October2025 Im writing this down because the strange twists of my early life still haunt me, and perhaps by putting...

З життя5 години ago

The Weight of Loneliness

Kate is alone. Her husband left her after they married, and she turned him away. It feels better than a...

З життя6 години ago

Family ‘Happiness’: The Quirky Reality of Domestic Life

I shoved her hard enough to fling her through the front door and slammed it shut. Emma flew forward on...

З життя8 години ago

Wolfie…

Tommy Clarkes life began with a rejection that seemed to come from nowhere. One night his mother, after a long...

З життя8 години ago

Didn’t Attend the Milestone Celebration for My Mother-in-Law

Ethel, have you gone mad? Your temperature is forty degrees! Megan clutched Ethels shoulders, trying to push her back onto...