Connect with us

З життя

«Ми любимо тебе, але не повертайся, будь ласка»

Published

on

«Любимо тебе, сину, але більше до нас не приїжджай»

Літні батьки все своє життя прожили в маленькому хаті, що стала такою ж старою, як і вони самі. Але переїжджати нікуди не збираються.

Частенько вечорами згадують минулі роки, усі щасливі моменти, яких було чимало. Діти давно виросли і обзавелися власними сім’ями. Дочка живе в сусідньому селі, тому часто провідує батьків, онуки теж не дають нудьгувати. А ось син перебрався далеко, п’ять років не приїжджав, весь в справах та турботах, частенько відпочиває з дружиною за кордоном. Але нещодавно зателефонував Олександр і повідомив, що незабаром приїде.

Ця новина дуже потішила батьків. Одразу ж почали готуватися до приїзду сина: батько вирушив на базар за продуктами, а мати почала думати, чим би смачно почастувати коханого синочка. До приїзду Олександра старики рахували дні. Нещодавно він вдруге виграв, розлучився з першою дружиною, яка любила життя на широку ногу, дітей у них не було. Тепер він знову будує своє особисте щастя.

Приїхав Олександр на своєму авто ввечері, повечеряв і відразу ліг спати. Батьки сіли поруч, щоб хоч подивитися на улюбленого сина, поговорити особливо не встигли, бо той був втомлений.

Батько із задоволенням зауважив:

– Синку виспиться, а завтра допоможе дров накласти, приберемо гній з хліва, по ялинку з’їздимо, наш будинок прикрасимо, як раніше, бо кілька років не ставили ялинку на Новий рік.

Мати додала:

– У коморі ще підлогу підремонтувати треба, а то провалиться.

Тато пішов відпочивати, а мама все ніяк не могла залишити синочка: то ковдру підправить, то подушку.

Батько зранку встав, піч натопив, щоб син не прокинувся в холоді.

Мама ж пироги почала пекти. Олександр ближче до обіду прокинувся, сказав, що давно так міцно не спав. Поснідав, телевізор увімкнув та влаштувався фільм дивитися.

Мама питає:

– Ти б, може, допоміг батькові дрова накласти?

– Мамо, я на кілька днів приїхав, встигну, нехай краще баню натопить.

Подалися батьки воду з колодязя носити, мовчки.

Після обіду батько просив:

– Гній у хліві потрібно прибрати. Ти молодий, сил повно, піди зроби!

– Ти що, тату, думаєш, я в місті не втомлююся? Приїхав до вас відпочити, а ти відразу на роботу примушуєш.

Після лазні Олександр повечеряв, спиртним напоєм, що привіз, насолодився, став жалітися на життя. За весь день мати з батьком стомилися, а Олександр тільки про квартиру свою та собаку породисту розповідав: жінки недолугі, а працювати набридло.

Батьки лягли спати, але Саша, образившись, вирішив поїхати до сестри, бо з батьками нудно. Мати просила не сідати за кермо, ключі забрала. Саша трохи двері не висадив, а потім пішов у кімнату, включив телевізор на повну гучність.

Люди похилого віку лежать без сну. Батько знову пішов до сина і побачив, що той уже хропе на весь голос. Тоді телевізор вимкнув і спокійно ліг спати.

Наступного ранку Олександр прогулявся лісом, замерз і радів вдома теплу й гарячому чаю. Про вчорашнє й не згадував. А у мами весь день голова боліла.

Батьки сину зібрали сумку сільськими гостинцями, Саша не став відмовлятися.

– Скільки всього ви поклали! Дружину порадую, вона ніколи такого смачного компоту не спробувала. У нас все є, але ображати вас не хочу, тому візьму. Шкода, Нового року подарунків не привіз, але наступного разу привезу.

Мати сльозу витерла і сказала:

– Більше, синку, не приїжджай до нас! Любимо, хвилюємось, але на дивані полежати можна і вдома, там же телевізор є кращий.

Саша зрозумів, що засмутив батьків, але не знав, що сказати. Помахав рукою, сів у машину і поїхав у місто, де на нього чекали звичні клопоти.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 1 =

Також цікаво:

CZ3 години ago

Nedělní lístek na Slavii, který jsem chtěl prodat

Nedělní lístek na Zbrojovku, který jsem chtěl prodat Jmenuju se David, je mi čtyřicet osm a bydlím v Brně. Táta...

BG3 години ago

Ключ към масата

Платих осемнайсет хиляди лева за седемдесетия рожден ден на майка ми и в същата вечер братовчедите накараха децата ми да...

BG5 години ago

Не чакай “някой ден

Казвам се Соня Радева, на шейсет и две години съм и живея в апартамент в кооперация в квартал "Лозенец" в...

BG6 години ago

Дървото на живота на улица „Шипка” №14

Залата на читалището в Карлово беше претъпкана с балони и цветя. Камери щракаха, бащи плачеха зад усмивките си, а аз...

CZ7 години ago

Jak jsem přišel o firmu, protože jsem podcenil vlastní ženu

Ten den jsem koupil náramek s brilianty za sto dvacet tisíc korun. Zlatnictví na Příkopech, prodavačka mi ho ještě zabalila...

CZ7 години ago

Dort, kde slunce vypaluje louky u Blatné

Grilujeme, kde slunce vypaluje louky u Blatné Vypadal jsem jako idiot, s tím kleštěmi na uhlí v ruce, zatímco Hanka...

CZ7 години ago

Gel, který táhl vodu ze vzduchu Hané

V šest ráno se Tereza probouzí ještě potmě, natahuje se po mobilu a než ho rozsvítí, ví to z toho,...

CZ12 години ago

Dort, kde slunce vypaluje louky u Blatné

Grilujeme, kde slunce vypaluje louky u Blatné Vypadal jsem jako idiot, s tím kleštěmi na uhlí v ruce, zatímco Hanka...