На таких, як ти, не одружуються – історія, яку варто прочитати

“На таких, як ти, не одружуються”

“Ну, ти ж розумієш, Оленко, що на таких, як ти, не одружуються,” спокійно промовив Орест. “Є жінки для кохання й приємного дозвілля, а є ті, що зберігають себе до весілля. На жаль, ти до останніх не належиш.”

“Та чим я тобі не догоджаю, Оресте? Готую, виглядаю чудово, хату у чистоті тримаю як жінка, тебе все влаштовує!” Олена з подивом дивилася на коханого.

“Тим і не догоджаєш! Ти ж зайва, розумієш? На таких не беруть заміж. З такими лише зустрічаються. А одружуються на чесних, непорочних, у яких ти перший! Щоб вона тобі ноги мила, а потім ту воду пила, як у наших кажуть.” Орест, задоволений, що мав останнє слово, повернувся до стіни й захропів.

Всього тиждень тому Оленка сиділа з подружками в кавярні й обговорювала, які в неї чудові перспективи. Так, 30 років не зовсім юна дівчина, але карєра є, квартира й авто теж, виглядає просто супер. Час виходити заміж і народжувати діток! До того ж, і кандидат із чудовим генофондом вже був.

Орест ніколи не був одружений, жив окремо, але купив квартиру поруч із мамою. 40 років, красень, доглянутий, майже без шкідливих звичок, ще й на солідній посаді. Мрія, а не чоловік!

З Оленою він познайомився у неї на прийомі прийшов до стоматолога на огляд, а зустрів кохану жінку. Буває ж так.

Олена багато працювала і в міській поліклініці, і в приватній, тому на особисте життя часу не лишалося.

Орест того ж вечора зустрів її після роботи з букетом і не банальні троянди, а розкішні півонії. У лютому! Потім запросив у ресторан. І так у них все й завертілося.

З одного боку, Олена хвилювалася: минув уже другий рік, а пропозиції від Ореста все не було. Подруги вже натякали, що пора б і статус змінити, і колечко на палець надіти. Але Орест не поспішав.

Послухавши порад “дівчат”, Олена вирішила підштовхнути його сама. Завела перед сном серйозну розмову і отримала зовсім несподівану відповідь: на таких, як вона, не одружуються!

Та що він собі уявив?! Треба терміново обговорити ситуацію з розумнішими людьми, тому наступного дня після роботи Олена знову зустрілася з подругами в кафе:

“Уявите, дівчата, він мені заявив, що я ‘зайва’! Виявляється, на таких не беруть заміж!”

“Як так, Олю?” гукнула Катря. “Ти ж і красуня, і розумниця, і впакована так, що не кожен мужик так може!”

“Він сказав, що одружиться лише з непорочною. А я третій ґатунок. І що тепер робити взагалі не уявляю!”

“Олю, кидай його, поки не пізно, засміялася Ліка. А то він тобі мізки запорошить, а потім роки відновлюватимешся.”

“А може, приведи його до нас! Тем паче, є привід у нас з Миколою ювілей, 10 років у шлюбі! Приїжджайте з твоїм Орестом, будемо йому сімейне життя рекламувати,” підхопила Катря.

Так і вирішили. Орест, який рідко кудись їздив із Оленою, несподівано погодився поїхати на свято за місто. За кермо, звісно, сів він. Олена вже уявляла, як розслабиться з подругами, адже назад вестиме машину не вона.

На дачі у Катрі з Миколою панувала затишна атмосфера. Бігали діти двоє Катріних і безліч її племінників, смажився шашлик, метушився песик Барсік шпіц. Олена, дивлячись на нього, думала, що в цього енергійного створіння десь схована батарейка.

Застілля почалося після обіду й тривало до вечора. Старші покоління батьки, дідусі та бабусі пішли в будинок, діти вже затихли. За столом лишилися найстійкіші: Катря, її чоловік, подруги й Орест. Вони пили чай із ягідним пирогом і розмовляли. Зайшла й мова про шлюб. І тут Орест знову виклав свою теорію.

“Скажіть, Катре, ввічливо почав він, ви кажете, Олені пора заміж. Але чому вона не вийшла раніше? У вас уже 10 років шлюбу, а вона сама.”

“Та звідки я знаю, здивувалася Катря. Ми з Миколою були молоді й дурні, одружилися на третьому курсі. А вона вчилася, часу не було.”

“А скажіть ще ось що: ви виходили заміж чистою й невинною дівчиною?”

“Оце питання, усміхнулася Катря. А кажуть, ми, медики, цинічні. Ні, не чистою й не невинною. Ми з першого курсу разом, якщо вам цікаво.”

“Але познайомилися ви з ним дівчиною?”

“Слухайте, а чого ви стали страховщиком, а не лікарем, якщо так цікавитеся невинністю?” роздратовано вставив Микола. “Моя дружина була дівчиною. Усе?”

“Ось бачите, вона була чиста й непорочна. Шановний, ви правильно одружилися. Але як можна робити пропозицію жінці, у якої до тебе було невідомо скільки чоловіків? Подумайте самі! Якщо вона така розкута, вже заплямувала репутацію, чи варто так ганьбити свою родину?”

“А що у вас за родина така? засміялася Лі