Connect with us

З життя

«Не было сил помочь матери, а на судебные разбирательства нашлись!»

Published

on

«Не могла ухаживать за матерью, а вот судиться со мной – на это силы нашлись!»

Моя вселенная в детстве звалась бабушкой. Это она растила меня, учила жизни, залечивала сбитые коленки, когда я падала, и прижимала к груди, если мама снова исчезала в погоне за своей «судьбой». Мать вечно скиталась — то с одним мужчиной, то с другим, и мне в её мире места не было. Она появлялась на день-другой, с пустыми фразами и холодным взглядом, будто случайная гостья, а потом снова растворялась.

А бабушка… Она была всем. Матерью, подругой, опорой. Отдавала мне последнее — время, душу, последние гроши. Даже когда я уехала учиться в Санкт-Петербург, её голос по телефону оставался самым родным звуком на свете. Но судьба распорядилась иначе — бабуля тяжело заболела, и ей срочно понадобился уход. Я бросила институт и вернулась в Москву. Денег не хватало, и я умоляла мать помочь. В ответ — только стоны:

— Я сама еле дышу… Давление, сердце, ноги… Ты даже не представляешь, как мне плохо. Скоро и сама слечь могу!

Каждый раз, слушая это, я не понимала: зачем говорить, если помогать она не собиралась? Бабушка, видя моё смятение, однажды прошептала:

— Это она алиби себе готовит. Чтобы потом никто не спросил, почему мать бросила. Ведь она, видишь ли, сама «чуть жива».

Так и вышло. Мать твердила о своей «слабости», но стоило бабушке оформить на меня квартиру, а через два года умереть — и началось. Мама, словно сбросив все хвори, рванула в суд. Якобы я «одурманила» бабушку, та была «не в себе», и завещание надо отменить. И понеслось! Иски, вызовы, заседания… Я недоумевала — откуда столько сил? Ещё вчера она еле ковыляла, а теперь носится по судам, как молодая.

День за днём я видела её злость, жадность. Где были эти силы, когда бабушке нужна была помощь? Где эта энергия, когда я, двадцатилетняя девчонка, одна таскала тяжелые кастрюли, меняла простыни, ночами дежурила у постели? Тогда мать только рыдала в телефон: «Ой, мне так плохо!» А теперь — бодра, как огурчик, всем рассказывает, как её «обокрали».

Она не провела рядом с бабушкой ни дня. Не купила ни одной таблетки. Не услышала её последний вздох, не держала её остывающие пальцы…

Перед смертью бабушка сжала мне руку и сказала:

— Я не хочу, чтобы она получила хоть рубль. Это твоё. Ты заслужила.

Я не хочу мести. Но не позволю даже родной матери растоптать последнюю волю человека, который дал мне всё. Я буду бороться — не ради квадратных метров, а ради памяти. Ради любви. Ради правды.

Пусть судится, клевещет, разыгрывает жертву. Я знаю, как было на самом деле. И пока я жива — молчать не стану.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × п'ять =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

Прокинулися від різкого гавкотіння собаки, яка сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю: а потім ми побачили щось жахливе й викликали поліцію

Посеред ночі нас розбудив різкий гавкіт собаки, яка сиділа посеред кімнати й уважно дивилася на стелю. А потім і ми...

З життя1 годину ago

Цінний урок про повагу до інших – навіть у найнесподіваніших ситуаціях

ЩоденникСьогодні я зрозумів, як важливо поважати інших, навіть у найнесподіваніших ситуаціях. Інколи складно знайти відповідь на незручні моменти. Саме так...

З життя1 годину ago

Витримати удари долі

Двері до кабінету відчинилися, і на порозі зявився високий засмаглий чоловік. Він уважно подивився на Вікторію й промовив мяким голосом:...

З життя2 години ago

Подружжя впало з мосту у глибоку річку і ледь не потонуло, коли раптом побачили, як велетенський слон повільно наближається до них, щоб…

Сьогодні стався випадок, який я довго не забуду. Ми з дружиною, Оленою та Ярославом Коваленками, жили в маленькому містечку над...

З життя3 години ago

Поліція знайшла на вулиці дивного діда, який не пам’ятав свого імені та адреси: коли поліцейські знайшли його дім і зайшли всередину, їх очікувало щось жахливе

Патрульні знайшли на вулиці дивного діда, який не памятав ні імені, ні адреси: коли поліцейські знайшли його дім і приїхали...

З життя4 години ago

Я поїхала на дачу, не попередивши чоловіка, щоб дізнатися, що він там робить потай: коли я відчинила двері, мене огорнув жах

**Щоденник**Сьогодні я поїхала на хутір, не сказавши чоловікові. Хотіла зрозуміти, що він там ховає. Двері відчинила і застигла від жаху.У...

З життя4 години ago

Після 60 Років У Шлюбі Я Дізналася, Що Все Моє Життя Було Брехнею

Після 60 років шлюбу я зрозумів, що все моє життя було брехнею. Коли моя дружина, з якою ми прожили шістдесят...

З життя5 години ago

Чоловік наполягав на тесті ДНК, впевнений, що син не його: коли результати були готові, лікар подзвонив і розповів шокуючу правду

Через пятнадцять років спільного виховання сина мій чоловік раптом заявив: Я завжди сумнівався. Давай зробимо тест ДНК.Я розсміялася, бо сама...