Connect with us

Storie di vita

Неймовірний випадок з таксистом, що вразив мене до глибини душі.

Published

on

На днях я викликала таксі, і за мною приїхала людина, яка вразила мене до глибини душі. Вразила настільки, що вже другий день всім про нього розповідаю: сідаю в машину, водій усміхається, а я займаюся своїми справами в телефоні.

– Вам не надмірно прохолодно?
– Ні, дякую, усе добре.
– Чи не змерзли ви?
– Ні, справді, все чудово.
– Хочете цукерок? Я щойно купив їх у магазині. Такі смачні! Желейні просто обожнюю. Хоча зазвичай не пропоную пасажирам, це може бути нетактовно. Але вам захотілося. Я зрозумію, якщо відмовитеся. Хочете?
– Хочу!

Він віддав мені цілу коробку. Я пожартувала, що тепер знаю, чому у нього такий високий рейтинг. Зупинилися на світлофорі, повз машину бігали продавці з квітами.

– Любите квіти?
– Люблю.

Зупинив продавців, купив мені букет.

Я була від цього в захопленні – так приємно їхати, усміхаючись. Поки намагаюся зрозуміти, що відбувається, бо ще зранку була сонною. Заговорили про дітей. У нього дочка навчається на другому курсі університету в Польщі. І тут він говорить фразу, від якої моя щелепа ледве не впала:

«От знаєте, Зоя, я просто кайфую від того, що в мене є дитина, дружина, робота. Мене це справді тішить. От дзвонить дочка, просить кошти на якісь речі. Ну, вона ж у Польщі, сумує. А я поповнюю їй картку, і так добре на душі стає. Просто кайф! Що я вдалося щось добре для дитини своєї зробити. Уявляю, як вона собі щось там купляє, або піцу замовляє з друзями – на все вистачає. І мені від цього так тепло.

А ще знаєте, коли дружину відвожу на манікюр (на секундочку, так?), я розраховуюсь сам. І від цього також кайфую! Вона ж мені потім цей манікюр ще два тижні показуватиме й усміхатиметься. І мені від цього так добре, навіть не уявляєте. Я ж сім’ї щось добре зробив! І від цього на душі так тепло».

На цьому етапі я вже забула про усі вхідні у своєму телефоні.

«А ще знаєте, так мало щасливих людей на вулицях! Дивлюся на перехожих — ледь бачу усміхнених людей. Усі такі похмурі й стурбовані. Ви взагалі перша, хто мені усміхнувся за останні декілька днів.

Зустрів недавно знайомих. У них двоє дітей — у першому й третьому класах. Вони скаржаться, як це дорого — зібрати дітей до школи, купити все необхідне, підручники, форму, курси…”

Я запропонував рішення. Знаєте яке?

Сказав, нехай йдуть у найближчий дитячий будинок і віддадуть туди дітей, якщо вони для них – проблема. І не буде у вас проблем ані зі школою, ані з підручниками. Вони у відповідь — “ні, ну як це… так не можна… ми ж їх любимо, це ж наші діти…”

Ну от ваші діти — значить, дякуйте за те, що Бог послав здорових, живих, красивих дітей. Багато людей мріють про це і готові на все заради цього, а у вас це вже є. Подарунок долі.

Любіть їх — робіть усе для них. І робіть так, щоб вони про це “все” навіть не дізнавалися. Не любите — віддайте до дитячого будинку. Чого ви скаржитеся?

Такі щасливі люди, а зовсім свого щастя не помічають. І у більшості так, правда?…”

Він далі ще щось розповідав. Я мовчала, слухала (це рідко буває), і в голові крутилися фрази “оплачую манікюр дружині і кайфую”, “роблю щось для дитини і кайфую”.

Зрозуміла, що цей водій не підприємець, не інвестор, не політик. Він не входить у жодний ТОП 100 чоловіків, як багато моїх знайомих. Його немає на обкладинках. Інтерв’ю з ним не знімають. Він навіть не заробляє стільки, скільки я.

Але в ньому більше життя, ніж у всіх інших! Любові, світла — справжнього, не телевізійного! — більше, ніж у всіх людей, яких я коли-небудь зустрічала. Взагалі. Я дивилася на чоловіків з мого оточення і думала, що це нормально.

Бути завжди з кислим обличчям (бо ж ти у великому бізнесі), або не усміхатися, бути завжди зайнятим і незадоволеним, не вміти кайфувати, або казати жінкам «ооо, знову на свої салони гроші витягуєш з мене», або ставитися до життя, як до боротьби та випробування.

Я вийшла з машини з квітами, цукерками і в супроводі 100500 компліментів. Цікаво, він так масштабує свій світ на всіх людей? Я вийшла і зрозуміла, що мені прям ясно! Такий великий урок. І таке космічне ставлення до життя.

Я таких інсайтів та просвітлення після тренінгів ніколи не отримувала. Учитель поруч!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 5 =

Також цікаво:

Storie di vita4 хвилини ago

La voce di Gabriella era diventata così fredda che, per un momento, mi sembrò di parlare con una sconosciuta.

«Tu hai capito bene con chi stai parlando?» La voce di Gabriella era diventata così fredda che, per un momento,...

Storie di vita47 хвилин ago

La voce di Sofia arrivò alle mie spalle, sottile e impastata di sonno.

«Mamma? Perché sei ancora qui?» La voce di Sofia arrivò alle mie spalle, sottile e impastata di sonno. Mi voltai...

EN4 години ago

Fifteen Percent of Dolan’s Auto That Diane Never Got

People in Erie still tell this story the way my wife's aunt tells it. The ungrateful mechanic who took her...

EN5 години ago

The Stranger in Aisle Nine Warned Daniel About Natalie’s Signature

Daniel Marsh almost skipped the Fry's on Grant Road that Tuesday. He had forty minutes before his first appointment at...

Storie di vita5 години ago

Dopo 31 anni di matrimonio, mio marito mi lasciò per una collega

Quando Sergio suonò il campanello, era passato esattamente un mese dalla sera in cui se n’era andato. Stavo sistemando alcuni...

EN5 години ago

Troy Forged My Signature for $52,000 in Bozeman, and Sandra Expected Me to Pay It Quietly

My mother-in-law has a specific way of saying "mechanic" that makes it sound like a crime. She did it again...

Storie di vita5 години ago

Quel giorno non riuscivo a smettere di piangere

«Mamma, quando sarò grande mi prenderò cura io di te.» Me lo disse mio figlio quando aveva appena sei anni....

EN6 години ago

The Sign on Patterson Boulevard, Two Blocks From My Shop

The letter came certified, from Miami Valley Community Credit Union, and I had to sign for it at the door...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.