Connect with us

З життя

Немая любовь: исповедь женщины, влюблённой в несвободного мужчину

Published

on

Любовь, обречённая на молчание: исповедь женщины, влюблённой в женатого мужчину

Решилась написать здесь, потому что не хватает духу сказать всё в лицо человеку, занявшему все мои мысли. История эта началась три года назад, когда я впервые встретила Его. С того дня жизнь моя раскололась на «до» и «после».

Видимся мы редко, случайно, но каждая встреча будто оставляет в душе незаживающий рубец. Думать могу только о Нём. Время не умерило чувств — напротив, любовь лишь разгорелась, превратившись в нестерпимую муку.

Но сурова правда: Он женат. Брак их далёк от счастливого, однако есть у них дочь, и это удерживает меня от шагов отчаянных. Не хочу рушить семью, особенно когда на кону — покой ребёнка.

Вокруг немало мужчин, свободных, достойных, но сердцу не прикажешь — оно принадлежит Ему. Не думала, что в сорок лет испытаю такую страсть, длящуюся годами.

Зашло всё так далеко, что стала я следить за Ним в соцсетях. Часами разглядываю фотографии, сохраняю их, составляю альбомы. Похоже на безумие, но остановиться не могу.

Эта любовь и даёт силы, будто крылья за спиной, и высасывает душу, оставляя лишь пустоту. Живу в тени Его жизни, без права быть рядом.

Понимаю — зашла в тупик. Так жить больше не могу, но и забыть — не в силах. Замкнутый круг, из которого нет выхода.

Если кому-то знакомо это — поделитесь, как пережили. Любой совет будет как глоток воды в пустыне. Спасибо.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × 2 =

Також цікаво:

FR21 хвилина ago

# La clé qu’elle n’a jamais rendue

« Vous avez jusqu'à vendredi. Après, on change la serrure. » Élise Beaumont a répété cette phrase deux fois, comme...

UA32 хвилини ago

Заголовок для звіту

**Три тижні на милицях: як весілля з тридцятьма гостями стало для одного одеського чоловіка найважчим уроком у житті** Я двадцять...

FR33 хвилини ago

Une femme de ménage à Lyon, et l’enfant qui a porté sa blouse

Je m'appelle Julien Rocher, j'ai quarante-trois ans, et je dirige — enfin, je dirigeais à l'époque — les activités les...

UA34 хвилини ago

# Хлопчик, що обманював маму заради собаки

Тарасик стояв біля смітників на Пасічній і не міг зрушити з місця. Звідкись із купи картону долинало тонке скавуління —...

ES47 хвилин ago

Herencia en disputa

**Sábado, 3:40 de la tarde. Un dúplex en la calle Kedzie, Pilsen, Chicago.** —Empaca tus cosas, Rosario. No lo compliques...

FR2 години ago

Le pharmacien de la rue des Lilas

Je m'appelle Nadia Bensaïd, j'ai quarante-trois ans, et je tiens l'officine du boulevard Voltaire à Angoulême depuis onze ans. On...

EN2 години ago

The Last Branch on Maple Street

Ray Kowalski used to say the credit union on Maple Street knew more about him than his own kids did....

ES2 години ago

El banco de la avenida Bird

Llevaba cuarenta minutos sentada en esa silla de plástico verde, viendo cómo mi suegro, don Ramón, avanzaba en la fila...