Connect with us

З життя

Неочікувана зустріч: приїхали на весілля, яке відбудеться завтра.

Published

on

Свекруха стояла на порозі. Вона приїхала з чоловіком на весілля, яке мало відбутися лише завтра.

Ранок був важкий… Сьогодні ми чекали на приїзд моєї дочки та її нареченого, які завтра мали одружитись. Я думала, що їхній приїзд мене розвеселить, але мої сподівання були марними… О шостій ранку задзвонив дзвінок – мій чоловік пішов відчинити двері, і мало не втратив дар мови – свекруха вже стояла на порозі. Вони з чоловіком приїхали на весілля, яке мало відбутися лише завтра… Найбільше мене обурило те, що вони навіть не попередили про свій приїзд. Просто поставили нас перед фактом. Вони не бачили в цьому нічого поганого, адже тепер ми практично родина!

Якщо сказати, що їхній приїзд нас здивував, то нічого не сказати, але я не могла прогнати їх. Я лише запитала, чому вони так рано приїхали. Свекруха відповіла, що сусід їхав у цей бік і підвіз їх. Потім додала, що мають багато сумок, а автобус з багажами не дуже зручний…

Свекруха вивантажила з сумок різні закуски, салати і м’ясо. Ну, казали їй, що нічого не потрібно, але вона ж наполеглива! В іншій сумці гриміли пляшки. Одним словом, вона зробила все по-своєму, не звертаючи уваги на наші прохання.

Я вирішила, що не дозволю розгорнути алкогольну вечірку за день до весілля дітей, тому відправила свекруху на дачу, де мій чоловік влаштовує застілля з друзями. Це їй не завадило, вона слухняно взяла свої сумки та задоволена пішла.

Можливо, у мене упереджене ставлення до цієї жінки, але вона мене дратує, і на це є причини. Вона наполягала, що їй потрібна красива зачіска, але не замовила перукаря. Хоче скористатися моєю завтрашньою зустріччю у салоні, хоча я її бронювала три тижні тому. Не знаю, до кого звернутися по допомогу, тому шукатиму для неї когось, бо своїми руками я її волосся не буду вкладати…

Вона також нарікала на нашого кота. Сказала, що замість заощаджувати на внуків, ми взяли в дім цю тваринку і витрачаємо гроші на її харчування. Проте чоловік не дозволив їй так говорити і сказав, що ми самі вирішимо, кого будемо годувати. А тоді вона крикнула на кота, щоб той не плутався у неї під ногами і пішов на диван. Це було кумедно, коли кіт послухався її поради, ліг на диван і почав дивитися телевізор.

Цей день ми планували провести з дітьми за спокійним обідом.

Обидва знають, що мій чоловік має проблеми з алкоголем і не наполягали би, щоб він бавився з ним. Проте цього не скажеш про свекруху, я в цьому більше ніж впевнена…

Ось так мене застав цей ранок…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім − п'ять =

Також цікаво:

З життя31 хвилина ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя2 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя2 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя5 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя6 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...

З життя8 години ago

Another Child on the Way

Another Child I trudged back to my flat after work, stepping into those empty rooms again. The first thing I...

З життя9 години ago

Figure It Out Yourself, Mate

No, Emily, dont count on me. Youre married nowbe with your husband, not me. I dont need strangers in my...

З життя11 години ago

Destiny Favors the Grateful

Fate Favours the Grateful By the time he turned thirty, Stuart had spent ten years serving in conflict zones, survived...