Connect with us

З життя

Неочікувана зустріч: приїхали на весілля, яке відбудеться завтра.

Published

on

Свекруха стояла на порозі. Вона приїхала з чоловіком на весілля, яке мало відбутися лише завтра.

Ранок був важкий… Сьогодні ми чекали на приїзд моєї дочки та її нареченого, які завтра мали одружитись. Я думала, що їхній приїзд мене розвеселить, але мої сподівання були марними… О шостій ранку задзвонив дзвінок – мій чоловік пішов відчинити двері, і мало не втратив дар мови – свекруха вже стояла на порозі. Вони з чоловіком приїхали на весілля, яке мало відбутися лише завтра… Найбільше мене обурило те, що вони навіть не попередили про свій приїзд. Просто поставили нас перед фактом. Вони не бачили в цьому нічого поганого, адже тепер ми практично родина!

Якщо сказати, що їхній приїзд нас здивував, то нічого не сказати, але я не могла прогнати їх. Я лише запитала, чому вони так рано приїхали. Свекруха відповіла, що сусід їхав у цей бік і підвіз їх. Потім додала, що мають багато сумок, а автобус з багажами не дуже зручний…

Свекруха вивантажила з сумок різні закуски, салати і м’ясо. Ну, казали їй, що нічого не потрібно, але вона ж наполеглива! В іншій сумці гриміли пляшки. Одним словом, вона зробила все по-своєму, не звертаючи уваги на наші прохання.

Я вирішила, що не дозволю розгорнути алкогольну вечірку за день до весілля дітей, тому відправила свекруху на дачу, де мій чоловік влаштовує застілля з друзями. Це їй не завадило, вона слухняно взяла свої сумки та задоволена пішла.

Можливо, у мене упереджене ставлення до цієї жінки, але вона мене дратує, і на це є причини. Вона наполягала, що їй потрібна красива зачіска, але не замовила перукаря. Хоче скористатися моєю завтрашньою зустріччю у салоні, хоча я її бронювала три тижні тому. Не знаю, до кого звернутися по допомогу, тому шукатиму для неї когось, бо своїми руками я її волосся не буду вкладати…

Вона також нарікала на нашого кота. Сказала, що замість заощаджувати на внуків, ми взяли в дім цю тваринку і витрачаємо гроші на її харчування. Проте чоловік не дозволив їй так говорити і сказав, що ми самі вирішимо, кого будемо годувати. А тоді вона крикнула на кота, щоб той не плутався у неї під ногами і пішов на диван. Це було кумедно, коли кіт послухався її поради, ліг на диван і почав дивитися телевізор.

Цей день ми планували провести з дітьми за спокійним обідом.

Обидва знають, що мій чоловік має проблеми з алкоголем і не наполягали би, щоб він бавився з ним. Проте цього не скажеш про свекруху, я в цьому більше ніж впевнена…

Ось так мене застав цей ранок…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 − 3 =

Також цікаво:

З життя44 хвилини ago

I’m Not a Stranger Here

Dear Diary, Why do you think you have the right to shuffle my belongings around and thrust me into a...

З життя45 хвилин ago

Escaping the Captivity of Emotions

Dear Diary, Back in Year Nine, I first noticed how Ian would always seem to find me with his gaze....

З життя2 години ago

A Blind Date Adventure

Glen was still nursing the sting of his argument with Emily as he drove his silver Ford Focus home through...

З життя2 години ago

This is No Game!

It’s not a toy Why do you want a child now, Natalie? Youre nearly forty! What could you possibly manage?...

З життя3 години ago

On the Day I Retired, My Husband Announced He Was Leaving Me for Someone Else

On the very day I retired, my husband announced that he was leaving for someone else. I didnt faint, I...

З життя3 години ago

One Frosty Winter’s Evening

On a bleak winter evening, Eleanor slipped out of her modest cottage in the rolling hills of Yorkshire as the...

З життя4 години ago

The Swallow’s Nest

The Swallows Nest When William Harper married Eleanor, his mother got on with her daughterinlaw straight away. Shed had her...

З життя4 години ago

When My Husband Came Home Late One Evening and Wordlessly Placed Something on the Table: That Moment Made Me Truly Realise How Far We Had Drifted Apart

James came home late that night and, without a word, set a thick envelope on the kitchen table. The moment...