Connect with us

З життя

Неочікувана зустріч: приїхали на весілля, яке відбудеться завтра.

Published

on

Свекруха стояла на порозі. Вона приїхала з чоловіком на весілля, яке мало відбутися лише завтра.

Ранок був важкий… Сьогодні ми чекали на приїзд моєї дочки та її нареченого, які завтра мали одружитись. Я думала, що їхній приїзд мене розвеселить, але мої сподівання були марними… О шостій ранку задзвонив дзвінок – мій чоловік пішов відчинити двері, і мало не втратив дар мови – свекруха вже стояла на порозі. Вони з чоловіком приїхали на весілля, яке мало відбутися лише завтра… Найбільше мене обурило те, що вони навіть не попередили про свій приїзд. Просто поставили нас перед фактом. Вони не бачили в цьому нічого поганого, адже тепер ми практично родина!

Якщо сказати, що їхній приїзд нас здивував, то нічого не сказати, але я не могла прогнати їх. Я лише запитала, чому вони так рано приїхали. Свекруха відповіла, що сусід їхав у цей бік і підвіз їх. Потім додала, що мають багато сумок, а автобус з багажами не дуже зручний…

Свекруха вивантажила з сумок різні закуски, салати і м’ясо. Ну, казали їй, що нічого не потрібно, але вона ж наполеглива! В іншій сумці гриміли пляшки. Одним словом, вона зробила все по-своєму, не звертаючи уваги на наші прохання.

Я вирішила, що не дозволю розгорнути алкогольну вечірку за день до весілля дітей, тому відправила свекруху на дачу, де мій чоловік влаштовує застілля з друзями. Це їй не завадило, вона слухняно взяла свої сумки та задоволена пішла.

Можливо, у мене упереджене ставлення до цієї жінки, але вона мене дратує, і на це є причини. Вона наполягала, що їй потрібна красива зачіска, але не замовила перукаря. Хоче скористатися моєю завтрашньою зустріччю у салоні, хоча я її бронювала три тижні тому. Не знаю, до кого звернутися по допомогу, тому шукатиму для неї когось, бо своїми руками я її волосся не буду вкладати…

Вона також нарікала на нашого кота. Сказала, що замість заощаджувати на внуків, ми взяли в дім цю тваринку і витрачаємо гроші на її харчування. Проте чоловік не дозволив їй так говорити і сказав, що ми самі вирішимо, кого будемо годувати. А тоді вона крикнула на кота, щоб той не плутався у неї під ногами і пішов на диван. Це було кумедно, коли кіт послухався її поради, ліг на диван і почав дивитися телевізор.

Цей день ми планували провести з дітьми за спокійним обідом.

Обидва знають, що мій чоловік має проблеми з алкоголем і не наполягали би, щоб він бавився з ним. Проте цього не скажеш про свекруху, я в цьому більше ніж впевнена…

Ось так мене застав цей ранок…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − 9 =

Також цікаво:

З життя7 хвилин ago

«Через конфлікт з донькою я втратила можливість бачити онуку…»

Я йшла звичайною дорогою до садочка — тією самою, якою роками бігала за своєю улюбленою Олесею. Зазвичай онука побачала мене...

З життя18 хвилин ago

«Мы решили лишить детей наследства: пусть это будет их жизненным уроком»

«Мы решили лишить детей наследства. Пусть это станет для них уроком на всю жизнь» Мы с Татьяной всегда хотели быть...

З життя21 хвилина ago

«Кохання золовки: коли її дитина – наша відповідальність»

Липень, як завжди, ми з дітьми поїхали на дачу до батьків. Чоловікові з відпусткою не пощастило — лишився вдома, на...

З життя26 хвилин ago

«Золовка закохалась — і знову вся відповідальність за її дитину на нас»

У липні, як завжди, я з дітьми поїхала на дачу до батьків. Чоловікові з відпусткою не пощастило — лишився вдома,...

З життя28 хвилин ago

«Вона — моя мати… Але як боляче чути лише докори»

Вона — моя мати… Але як же болить чути від неї лише докори. Мені сорок один. І нібито я вже...

З життя31 хвилина ago

«Вона моя мати… Але як же боляче чути лише докори»

Вона — моя мати… Але як же боляче чути від неї лише докори. Мені сорок один. І ніби я вже...

З життя40 хвилин ago

«За столом с родителями, которые меня не признали»

Ця історія — не вигадка, не сценарій фільму і не міська легенда. Це реальність, від якої стискається сердце. Оповідь, почута...

З життя1 годину ago

«Через суперечку з дочкою я втратила право бачити онучку…»

Йшла звичною дорогою до дитячого садка — тією самою, якою вже роками бігаю за своєю улюбленицею Софійкою. Зазвичай онучка помічала...