Неочікувані гості? Що ж подавати до столу? Не хвилюйся, вони принесуть частування!

Недавно я навідав свого сина Олексу. Точніше, я приїхав, щоб допомогти йому. Справа в тому, що Олекса вирішив поклеїти нові шпалери і попросив мене про допомогу. Я, звісно, не міг відмовити сину в цьому проханні.

Я взяв відпустку на роботі і поїхав до Олекси. Він живе за 250 кілометрів від мене. Я приїхав у середу. У нас було кілька днів, щоб усе зробити. Ми були впевнені, що зможемо завершити всю роботу вчасно.

У перший день ми поклеїли шпалери в одній кімнаті, наступного дня — в іншій. І ось одного вечора задзвонив телефон. Мій син взяв трубку і сказав:

— Так, приїзжай! Здорово! Я буду радий вас бачити! Знайомтесь з моїми новими друзями! Вони самі принесуть їжу!

Я запитав:

— Хто це?

— Гості! П’ятеро людей! І до того часу ми маємо закінчити цю кімнату.

Я був просто шокований:

— Олекса! Які гості?! У нас немає їжі! У холодильнику тільки яєчня! І її на всіх не вистачить!

— Не хвилюйся так, тату! Все буде добре! Гості самі принесуть їжу! А нам залишиться тільки приготувати посуд і чай.

Я був дуже здивований. Я звик до іншого: що, запрошуючи гостей, треба купувати продукти і готувати багато їжі. Але мій син сказав, що для них це зовсім інше.

У нас було достатньо часу, щоб закінчити шпалери, прийняти душ і привести себе до ладу. Потім почали збиратися гості до Олекси. Кожен із них приніс по дві страви. Хтось приніс борщ і вареники, хтось олів’є і пиріжки, хтось шашлик і салат. А Олекса просто поставив чайник, мед і цукор. Виявилося, що для такого випадку Олекса вже купив одноразовий посуд.

Стіл вийшов розкішним. Усі з задоволенням їли, потім пили чай. А потім одна жінка розпочала співати, і ми всі підспівували. Вечір вийшов дуже веселим, сімейним і зворушливим.

Потім кожен гість забрав своє начиння, і гості пішли. А ми з Олексою мили тільки чашки і ложки, а тарілки просто викинули в смітник. Це зайняло не більше десяти хвилин.

Після я запитав у Олекси: хто це вигадав? А він мені відповів:

— Раніше ми теж зустрічали гостей, як ти кажеш. Але це так клопітно і дорого. І ось ми порадились з друзями і вирішили, що будемо збиратися по черзі у кожного з нас, і кожен має принести по дві страви. А господарю залишиться тільки приготувати посуд і чай. Ми почали так зустрічатися, нам усім це сподобалося, і тепер ми так зустрічаємося постійно!

Мені теж дуже сподобалося. Я розповів про це своїм друзям та знайомим. Але їм чомусь це не припало до душі. А дарма!

Вони навіть відмовились спробувати такі зустрічі. А шкода, мені здається, це дуже гарна ідея…