З життя
Нещодавно перетнула поріг квартири в центрі, що здали після смерті власниці.
В нещодавньому часі я потрапила в квартиру в центрі Києва, яку здали одразу після смерті власниці. Велика запущена квартира з окремим службовим входом. Нові власники — дуже далекі і, ймовірно, дуже жадібні родичі. Вони нічого не вивезли, не прибрали, не намагалися зберегти. І жити в такій атмосфері було дивно — без дозволу торкатися всього, наче господиня вийшла до магазину за хлібом.
Спершу здавалося, що хтось повернеться, побачить мене і скаже суворим голосом: що це ви тут робите? Але ні, ніхто не прийшов. Біля телевізора лежав рулон муліне. Ґудзики в вазочці. Чеські різнокольорові келихи, красиві, але постійно в користуванні — з них явно часто пили вино. За склом фотографія дівчинки в мантії і шапочці з китичкою. У коморі акуратно упаковані зимові пальта і чоботи типу боти. У всіх кімнатах свіжі календарі — перекидні, відривні, настінні, якась просто одержимість. Тут уважно стежили за часом. На кухні в шафці недопиті вітаміни «Коралового клубу». Тут збиралися жити довго і зручно. Ліків ніяких — ніхто не хворів.
Хазяйка жила сама в трьох кімнатах. У ванній різні шампуні для кошенят. Скрізь відчувається сильний котячий дух. Коти тут були на королівських правах, і, мабуть, їх усіх витурили разом з труною. А ще прекрасна бібліотека. Не декоративна, де сторінки склеєні, а книги підібрані за кольором і висотою. А така жива, читана, очевидно все життя поповнювана бібліотека, для задоволення, без снобізму. І альбоми Філонова, і китайська філософія, і Чейз з Устіновою.
А ще багато-багато книг про дідуся власниці квартири. Товстенні-претовстенні, набагато товщі Біблії. На кількох мовах. Усі про його світову комуністичну значимість, його геній і вдячність народів за його вчинки. Ось я прийшла з вулиці, і якби був камін, могла б підтримувати вогонь за допомогою цієї макулатури. Тоді від неї була б хоч якась користь.
Що залишилося від цієї людини? Київська квартира, яку здаючи, далекі родичі можуть більше не працювати.
Здається, можна померти в будь-який момент, і все, що було тобі дороге, вже нікому не буде потрібне. Так, є діти, але і їм нічого мого не треба. У них буде своє. Господи, все, що є в нашому житті матеріального — все це такі дрібниці, такі смішні й незначні речі. Та й ми самі…
Виявилося, що досі в мене була надія на безсмертя)
А тепер я ніколи не буду нічого накопичувати, облаштовувати і думати про потім. Життя неможливо облаштувати раз і назавжди, його можна тільки продовжувати день за днем.
А накопичувати — тільки враження, жити тільки зараз — щоб було що згадати, коли вже нічого не буде відбуватися. Мені показали, що буває ПОТІМ. Нічого. Просто приходять чужі люди, топчуть твої сліди і варять каву у твоїй турці.
The Beat Went On: The Night the Music Refused to End
The music never stopped. But something changed. A girl walked into a room where she clearly did not belong. No...
At First, Everyone Stood Still
At first, the room stood motionless. A boy kneeling before her. I can help. I promise. A few guests cast...
If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.”If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.
So listen, I gotta tell you about what went on with my friend Emily and her family, it was such...
The husband’s mistress was flawless. She herself would have picked a woman like her, if she had been born a man.
The husbands lover, Mabel, is a rarity of beauty. If she were a man, James would still pick her. You...
They were prepared to add the little girl’s name to the roster of the missing. Then an old dog hobbled onto the frozen lake and outsmarted all the experts.
They were almost ready to add the little girls name to the list of those lost forever. Then a scruffy...
Her Father Married Her Off to a Beggar Because She Was Born Blind — But What Happened Next Left Everyone Speechless.
Emily had never laid eyes on the world, but she carried its weight in every breath. Born blind into a...
Between Two Fires
Hey mate, let me tell you this story about these two English twins, Sophie and her brother Oliver, who had...
A tense atmosphere filled the business class. Passengers cast hostile glances at the elderly woman as she sat down in her seat. Yet the airplane captain turned to her at the end of the flight.
Remembering now an event that occurred long ago, a tense atmosphere dominated the business class section. Passengers exchanged hostile glances...