Connect with us

З життя

Нескінченні пошуки роботи: як зять перетворився на тягар для нашої родини

Published

on

Зять вже більше півроку без роботи, сидить на нашій шиї, а дочка його ще й захищає.

Серце болить, коли бачиш, до чого дійшла сім’я, коли дорослі люди не хочуть брати відповідальність за своє життя. Нещодавно посварився з донькою, і все через зятя — він уже восьмий місяць ніде не працює і навіть не намагається щось змінити. А моя Оленка… за нього заступається. Каже, мовляв, соромно йти на будь-яку роботу з його досвідом і освітою. А ось сидіти на шиї у батьків — це, певно, не соромно.

Два роки тому вони одружилися. Все було гарно, по-людськи. Ми, батьки з обох сторін, допомогли купити квартиру — склалися порівну. Вони самі робили ремонт, тоді обоє працювали, грошей вистачало. Так, витрачали не завжди розумно, але ми не лізли – дорослі, нехай самі вчаться.

Півроку тому народився онук. Ми, звісно, зраділи — яке щастя! Та разом із радістю прийшли й проблеми. Донька пішла у декрет, а майже одночасно зять залишився без роботи. Заощаджень — нуль. Вони звернулися по допомогу, ми з жінкою, звичайно, не відмовили. Свати теж підключилися. Все — від колиски до ліжечка — купили ми. Оленка отримує копійки, зять шукає роботу… вже восьмий місяць.

Він обіцяв, що це тимчасово, що скоро знайде гарне місце та поверне борги. Ми й не вимагали віддавати, аби тільки на ноги встали. Та час іде, а нічого не міняється. Ми з жінкою вже втомилися. Невже так важко влаштуватися хоч кудись — на склад, у кур’єри, куди завгодно? Але зять вважає, що «не панська це справа». А донька йому підтакує.

Недавно не витримав і вилив їй усе, що думаю. Кажу: він — чоловік, батько, має годувати сім’ю. А він лежить на дивані й чекає, поки зорі стануть правильно, і з’явиться вакансія його мрії із зарплатою у вісімдесят тисяч. А ми з жінкою тим часом працюємо до сьомого поту, щоб вони не голодували.

Донька образилася. Звинуватила мене в жорстокості, сказала, що я не розумію їхньої ситуації. Мовляв, якщо він влаштується «куди попало», то не вистачить ні грошей, ні часу на співбесіди, а ще він буде втомлений, злий. А їй це навіщо? З дитиною, каже, і так важко.

Слухав я її і відчував, як у грудях закипає злість. Коли це молодь почала вважати, що батьки зобов’язані утримувати не лише їх, а й їхніх дітей? Ми з жінкою виростили її без допомоги бабусь і дідусів, самі працювали, самі справлялися. І не чекали, що хтось прийде і вирішить наші проблеми. А вони… влаштувалися зручно.

Поговорив із сватом. Той теже незадоволений, каже, син щораз частіше скаржиться на втому, але навіть пилососа в руки не бере, не кажучи вже про роботу. Ми домовилися: годі. Час закручувати кран. Ніяких продуктів на тиждень, ніяких підгузків за наші гроші. Вирішили заздалегідь, хто що купує — не більше мінімуму.

Може, це й звучить суворо. Так, це наші діти. Та хіба любов — це безмежне потурання? Хіба справжня турбота — це дозволяти їм деградувати? Вони самі повинні зрозуміти, що сім’я — це праця, а не вічні канікули.

Якщо їх зараз не штовхнути, то через рік вони опиняться у ще гіршому становищі. Він і далі чекатиме ідеальної пропозиції, а вона — повторюватиме, що «все правильно». Але житимуть вони вже не на своїй шиї, а на нашій. І без найменшого сорому.

А ще ж і онукові приклад подають. Хіба так можна?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × чотири =

Також цікаво:

З життя9 години ago

Stepfather

**Stepfather** Because youve got no business hanging around a young girl like that! snapped James. Excuse me? Youve completely messed...

З життя9 години ago

Returned Home—No Husband, No Trace of Him or His Belongings in Sight

She came home to find no husband and none of his belongings. “Whats with that look?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя17 години ago

Back Home—No Husband, No Trace of Him Left

**Diary Entry** I came home to find neither my husband nor any of his things. Why are you looking at...

З життя17 години ago

Revenge for My Mother

**A Lesson in Control** *Diary Entry* The call came late at night, the voice on the other end distorted and...

З життя19 години ago

Avenged My Mother: A Tale of Justice and Retribution

**A Revenge for Mum** “Your daughter is with us. Bring £100,000, and she stays alive. I’ll send the meeting point...

З життя20 години ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“Of course, everyone remembers perfectly well” “I dont remember because it never happened!” Peter Redford said seriously, looking at her...

З життя21 годину ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“I dont remember because it never happened!” said Redford, looking at her with his earnest, grandfatherly eyes. The conversation died...

З життя22 години ago

Shut Up!” He Snarled, Hurling the Suitcase to the Floor. “I’m Leaving You and This Dump You Call a Life.

“Shut it,” the husband snapped, tossing his suitcase onto the floor. “I’m leaving you and this dump you call a...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.