З життя
Несподівана гостя на дачі
На дачі завелася миша. Лариса каже, що я, як чоловік, повинен “спіймати цю мерзоту, поки вона не з’їла нашу дачу”. Я просто уточнив, чи ловити мишей повинен кіт, чи все ж таки я.
У відсутність кота його обов’язки переходять до мене, пояснила Лариса. Спати, їсти і ледарювати я вже навчився, прийшов час полювати. Чи я не відчуваю запаху дичини? Де мої інстинкти? Для мене дичина починається з ведмедя. Але Лариса не хоче чекати, поки з щілин полізуть ведмеді. Вона пригрозила покликати на допомогу сусіда Іванка.
Цей Іванко псує мені всю дачу. Він і траву косять як Зевс, і корів не боїться, і дрова краде краще за мене. А тепер він ще й мишолов. Я придбав сопілку а-ля подія в Гамельні.
Зіграв «Куди йде дитинство», потім полонез Огінського. Миша не відреагувала. Зате прийшла сусідка, запропонувала добити того, кого ми тут ріжемо. Тоді я зібрав пастку з труб і противаг. Інструкцію знайшов на Ютубі. Відео називається «40 мишей за три хвилини». Приманку ми купили в магазині. Лариса вибрала для миші кукурудзяні палички за 1 євро. Я сказав: «Забагато буде» і взяв вівсяні пластівці за 30 центів. Продавчиня вирішила, що я шкодую Ларисі кукурудзи.
Вона вперше побачила такого жаднюгу. Ютуб намалював мишей дурними істотами. Це не більш ніж голівудський штамп. Справжня миша знає фізику і вміє читати. Вона екстраверт, приходить до нас дивитися на вогонь у каміні, сідає в центрі кімнати. Пастку з труб і палиць вона відвідала, все з’їла і вийшла з почуттям глибокої вдячності. Тоді я купив пастку з липкого картону.
Миша мала прилипнути. Все розклав, насипав пластівців. Миша з’їла і картон, і клей, і пластівці. Такий апетит у людини. Я вивчив усі види капканів. (Деякі б’ють по пальцях просто так, від нудьги). Я ночував на кухні з арбалетом.
Чув іронічний сміх з-під каміна. Для нас з мишею ця дача стала надто тісною. А потім вона втопилася. У туалеті. Сама. Коли у Лариси хороший настрій, вона каже, що миша хотіла пити і посковзнулась.
Якщо Ларису розсердити, то миша втопилася, бо жити зі мною нестерпно. Насправді спрацювала сопілка. Не відразу, бо я не Диззі Ґіллеспі, і не можу втопити клієнтів з двох нот.
Так вперше хтось здох від моєї музики, як і передбачала Лариса.
Settling In Comfortably
Ellie had always lived, as the saying goes, by the book, trudging along a dull, overused lane with her head...
I’ve had enough of dragging you all along! Not a penny more—sort yourselves out and eat however you please!” Yana exclaimed, throwing down the cards.
Enough! Im done carrying the whole lot of you on my back! No more penniesgo feed yourselves however you wish!...
Everyday Heroes
The street was bustling today, as it always is in spring when the city finally feels the warm sun after...
Her Boss
Her boss Sally was hurrying to the office, dreadfully lateshe imagined the nightmare of standing before the editorinchief without having...
You’re Nothing But a Burden, Not a Wife,” My Mother-in-Law Froze the Room With Her Words as I Served Tea, Oblivious to the Fact That I Had Cleared Her Debts.
Youre a burden, not a wife, my motherinlaw announced, her voice cutting through the chatter as I was refilling the...
The Wise Mother-in-Law
The old matriarch, Margaret Whitcombe, tended to her potted ferns on the sill, each leaf glistening like tiny lanterns. Suddenly...
Feel free to speak poorly of your mum all you want, but if you dare utter a single word against my mother that rubs me the wrong way—you’ll be out of my flat in an instant! I won’t be walking on eggshells around you, my dear!
Go on and trash your mum all you like, but if you utter another word about my mother that I...
I Gave Birth to Triplets, and My Husband Panicked and Fled — He Didn’t Even Show Up to Meet Us at the Hospital.
Im Thomas Miller, a farmhand from the little village of Somerby in North Yorkshire, and Ill tell you how Valerie...