Connect with us

З життя

Несподівана гостя на дачі

Published

on

На дачі завелася миша. Лариса каже, що я, як чоловік, повинен “спіймати цю мерзоту, поки вона не з’їла нашу дачу”. Я просто уточнив, чи ловити мишей повинен кіт, чи все ж таки я.

У відсутність кота його обов’язки переходять до мене, пояснила Лариса. Спати, їсти і ледарювати я вже навчився, прийшов час полювати. Чи я не відчуваю запаху дичини? Де мої інстинкти? Для мене дичина починається з ведмедя. Але Лариса не хоче чекати, поки з щілин полізуть ведмеді. Вона пригрозила покликати на допомогу сусіда Іванка.

Цей Іванко псує мені всю дачу. Він і траву косять як Зевс, і корів не боїться, і дрова краде краще за мене. А тепер він ще й мишолов. Я придбав сопілку а-ля подія в Гамельні.

Зіграв «Куди йде дитинство», потім полонез Огінського. Миша не відреагувала. Зате прийшла сусідка, запропонувала добити того, кого ми тут ріжемо. Тоді я зібрав пастку з труб і противаг. Інструкцію знайшов на Ютубі. Відео називається «40 мишей за три хвилини». Приманку ми купили в магазині. Лариса вибрала для миші кукурудзяні палички за 1 євро. Я сказав: «Забагато буде» і взяв вівсяні пластівці за 30 центів. Продавчиня вирішила, що я шкодую Ларисі кукурудзи.

Вона вперше побачила такого жаднюгу. Ютуб намалював мишей дурними істотами. Це не більш ніж голівудський штамп. Справжня миша знає фізику і вміє читати. Вона екстраверт, приходить до нас дивитися на вогонь у каміні, сідає в центрі кімнати. Пастку з труб і палиць вона відвідала, все з’їла і вийшла з почуттям глибокої вдячності. Тоді я купив пастку з липкого картону.

Миша мала прилипнути. Все розклав, насипав пластівців. Миша з’їла і картон, і клей, і пластівці. Такий апетит у людини. Я вивчив усі види капканів. (Деякі б’ють по пальцях просто так, від нудьги). Я ночував на кухні з арбалетом.

Чув іронічний сміх з-під каміна. Для нас з мишею ця дача стала надто тісною. А потім вона втопилася. У туалеті. Сама. Коли у Лариси хороший настрій, вона каже, що миша хотіла пити і посковзнулась.

Якщо Ларису розсердити, то миша втопилася, бо жити зі мною нестерпно. Насправді спрацювала сопілка. Не відразу, бо я не Диззі Ґіллеспі, і не можу втопити клієнтів з двох нот.

Так вперше хтось здох від моєї музики, як і передбачала Лариса.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × один =

Також цікаво:

З життя22 хвилини ago

Маленький друг на чотирьох лапах

**Щенок** Мар’янка з мамою жили удвох. Батько у Мар’янки, звісно, був, та тільки він їм був не потрібен. Про нього...

З життя1 годину ago

Якби тільки здогадувались про наслідки…

Якби знати, що так буде… Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи заповнені водою калюжі, інколи навіть виїжджав на зустрічну...

З життя2 години ago

Другий шанс на щастя

— Оленко, ти вже йдеш? — Подруга Марійка нетерпляче постукала наманікюреними нігтиками по стільниці. — Ні, ще затримаюсь. Чоловік має...

З життя3 години ago

Чи бачиш ти, як він на тебе дивиться? З любов’ю і захопленням

— Знаєш, як він на тебе дивиться? З любов’ю й захопленням, — промовила задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя4 години ago

Чи знаєш ти, як він на тебе дивиться? З ніжністю і захопленням, – з гордістю промовила донька

Ой, слухай, як він дивиться на тебе? З любов’ю й захопленням, — вигукнула задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя5 години ago

«Чи залишила вона мені доньку? – Валентин охопив жах, – цього не може бути. Вона обов’язково повернеться»

«Залишила мені дочку?» – від жахливої здогадки Олену кинуло в жар. «Ні, цього не може бути. Вона обов’язково повернеться.» Олена...

З життя6 години ago

Хірурги зневірилися — але любов старшої медсестри повернула її до життя

Світлиця лікарні була занурена у напівтемряву. Легке світло від настільної лампи ледве освітлювало обличчя дівчини. Їй щойно виповнилося п’ятнадцять, але...

З життя6 години ago

Я ПРИГОСТИВ БЕЗДОМНОГО ШАУРМОЮ І КАВИ — ВІН ВРУЧИВ МЕНІ ЗАПИСКУ І ПОПРОСИВ ПРОЧИТАТИ ЇЇ УДОМА.

Сьогодні був сірий вівторок, той самий, коли на душі важко без причини. Щойно закінчила стресову нараду в центрі й вирішила...