Connect with us

З життя

Несподіване перетворення: невістка почала гарно вдягатися.

Published

on

Невістка раптом почала гарно вдягатися.

Чесно кажучи, Оксану я не полюбила з першого погляду, коли Андрій уперше привів її додому на знайомство. Звичайна сільська дівчина, нічого особливого. Можливо, справа була в її виразному носі і фарбованому волоссі з відрослими коренями. Було одразу видно, що вона з глибокого села.

За столом вона майже не говорила, лише мовчки поглинала приготовлену мною їжу. Тоді мені здавалося, що вона ніколи не бачила їжі або голодувала багато років. Зазвичай на селах усі дівчата добре відгодовані і ростуть на свинині з картоплею.

А Оксана була худенька й мала виснажене обличчя. Звісно, не мені судити вибір сина, а особливо зовнішність невістки. Але ж Андрій – гарний хлопець, усі так казали. Які красиві могли б бути діти, якби він знайшов таке ж саме вродливе дівчисько. На жаль, Оксана виглядала мов кістяк. Про які гарні діти й могла йти мова?

Не розумію чоловічої логіки. Одразу після весілля вони оселилися в квартирі, яка належала бабусі Андрія. Скільки разів не приходила, а іноді з’являлася без попередження, щоб, як кажуть, застати Оксану на гарячому, завжди все було ідеально прибрано. Відкривала холодильник, а там безліч страв, навіть десерт.

Усі полиці були заповнені їжею, усі одяг охайні й випрасувані. Словом, усе було ідеально. Навіть після народження двох дітей Оксана підтримувала порядок у домі та завжди було багато їжі, діти були доглянуті, чисті та виховані. Це тривало десять років, скільки би разів я не приходила – Оксана була в брудному халаті, втомлена, з червоними від недосипу очима, нігті без манікюру. Але що сказати – село є село. Схоже, що з моїм сином усе було гаразд. Головне, що як мати й господиня вона добре справлялася. І ось одного разу я прийшла і не впізнала її.

У неї були шикарні, довгі волосся, пофарбовані в платиновий блонд, свіжий манікюр і педикюр, дорога сукня, і вона ходила по дому на підборах. Як побачила її, аж сіла. Це ж наша Оксана? Не могла в це повірити. Вона сказала мені, що знайшла собі роботу, і там потрібно гарно виглядати. Чи вірила я в це? Звичайно, ні. Чому сільська Оксана мала б так одягатися до роботи? Це безсумнівна заслуга коханця, і з цією думкою я звернулася до свого сина. Запитала, чи не помічає він у поведінці дружини чого-небудь дивного, а він на мене просто накинувся. Насварили за те, що маю сміливість так думати про його дружину. Ну, я була впевнена в цьому, тому вирішила простежити за нею кілька днів: куди вона йде і з ким зустрічається. Я впевнена, що сільська Оксана знайшла собі заможного джентльмена.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 5 =

Також цікаво:

З життя44 хвилини ago

Не забудь про мене, коли поїдеш…

**Щоденник** Зупинив машину біля високого металевого паркану, я замислився. Раніше тут був дерев’яний тин. Невже помилився? Ні, другий будинок перед...

З життя2 години ago

Я віддала тебе їй, а вона просто взяла.

“Я сама віддала тебе їй, власними руками. А вона не погребувала, взяла…” — Галю, привіт. Навіщо я тобі так терміново...

З життя3 години ago

Вона залишила його та їхніх близнючок, не здогадуючись, що згодом ті стануть мільйонерками.

Давним-давно, у гарячий літній день, коли сонце немилосердно палило, а вулиці Києва були заповнені гамором, сестри Марія й Наталя стояли...

З життя4 години ago

Мати та син на фермі: відкриття таємниці зрадника серед своїх.

Колись давно, у маленькому селі на Волині жили жінка з сином, які працювали на фермі за їжу та дах над...

З життя5 години ago

Олексій одружився з Надією, щоб завдати шкоди Марії та показати, що не страждає після зради…

Було колись… Олег одружився з Надією навмисно — щоб зробити біль Марії. Хотів показати, що не страждає після її зради…...

З життя5 години ago

Чи це просто мені здається, чи ми знову разом?

— Мені здалося, чи ми знову разом? — Соломія притулилася до Славка. — Ну як? Ніби нічого, так? — Оксана...

З життя6 години ago

Водій автобуса вигнав 80-річну жінку за неоплачене квиток. Її відповідь була лаконічною.

Холод пізнього вечора пронизував кожну щілину старого автобуса, що повільно крався сірими, мокрими вулицями Києва. За вікном сніг тихо вкривав...

З життя6 години ago

Іди з тією, кого зустрів першим, – сказав Ігорь псу. – Я за тобою буду сумувати

«Ти зустрів її першою, то з нею й іди», — промовив Тарас до пса. — «Я буду сумувати» Електричка сповільнювала...