Connect with us

З життя

«Невестка в роддоме, а мы с мужем изматываемся с внуками: ее побег кажется подозрительным»

Published

on

«Невестка отдыхает в роддоме, а мы с супругом едва справляемся с внуками. Кажется, она нарочно легла туда раньше срока, — вздыхает шестидесятилетняя Татьяна Ивановна из Иваново. — Сын твердит: „Мама, ты же видишь, как сложно — только ты нам поможешь!“ А что мне остаётся? Стараюсь, как могу. Но силы уже на исходе…»

Десять дней назад её невестка, Алевтина, на девятом месяце беременности, пожаловалась на жар, насморк и першение в горле. Вскоре пропали вкус и запах. Сын Татьяны Ивановны, Дмитрий, с утра до ночи на стройке, так что с детьми остаться было некому. И Алевтина, не раздумывая, отправилась в больницу — «на сохранение». А двух малышей — четырёхлетнего Ваню и двухлетнюю Софью — отправили к бабушке с дедом.

«Понимаю, здоровье, срок подошёл, 41 неделя… Но почему так затягивается? В прошлый раз она родила за пару часов, едва успели доехать. А теперь — уже вторую неделю лежит, будто в санатории. Сериалы глядит, ноутбук Дмитрию принести велела, твердит: „Схваток жду“. А мы тут с внуками с ума сходим — ни минуты покоя!»

Голос Татьяны дрожит от обиды. Она не из тех, кто жалуется по пустякам, но усталость и несправедливость давят тяжелее с каждым днём. Раньше Алевтина всегда оставляла детей своей матери. А теперь — внезапно «спасительницей» стала свекровь.

«Мы с Василием (мужем) не молодеем. Я с утра до ночи в хлопотах — один в подгузниках, второй орёт, если каша не та. Кормёжка — сражение, умыть — подвиг, уложить — цирк с дрессированными медведями. Они маму не забыли, всё спрашивают, когда она придёт. А я и сама не знаю…»

Татьяна вспоминает, как в прошлый раз Алевтина тоже легла в роддом заранее. Тогда был один ребёнок, и его пришлось срочно отдать соседке, пока бабушка не примчалась. Через полтора часа после её звонка Алевтина уже родила. Всё — в одно мгновение. А теперь — третья беременность.

«Полгода назад Дмитрий и объявил: „Будет ещё один“. Я аж села: „Что, рекорд ставить собрались?“ А он: „Мам, не волнуйся, у нас всё под контролем“. Конечно, под контролем, пока гладко. А как трудности — сразу: „Мама, без тебя никак!“ А я что?.. Отказать не могу. Но мне же тяжело!»

Старший внук ходил в садик, но Алевтина забрала его — мол, чтоб перед родами не подхватил заразу. Татьяна не может возить его через весь город — сидят дома. А дома — кавардак и вопли. Даже в тишине ей чудится детский визг.

«Младшая ложку в руках не держит — всё в каше. Старший ноет без конца, то дерутся, то мирятся. Смотрю на них и думаю: как Алевтина с тремя управится? Я с двумя еле-еле!»

Вечером, когда дед возвращается с работы, он берёт детей, а Татьяна готовит на завтра. Кормит, убирает, стирает, моет, и лишь к девяти звонит сыну.

«Спрашиваю: „Ну что, родила?“ Дмитрий отвечает: „Нет, всё так же. УЗИ сделали — девочка, здоровая“. И что теперь — ещё две недели валяться будет?»

Татьяна не скрывает досады. Её бесит не беременность, а то, как всё устроено. Алевтина, по её мнению, устроила себе каникулы: лежит, в телефоне сидит, кино смотрит, а дом и дети — будто не её забота.

«Говорю сыну: пусть выписывается. Дома родит — скорую вызовем, как все нормальные люди! Его знакомая наутро после родов уже дома была. А у нас — спектакль на недели!»

«А Дмитрий что?»

«А что он скажет? „Мам, потерпи, чуть-чуть осталось, теперь уж нельзя“. Я в ответ: пусть отказ пишет и домой едет! Но нет — не слушает. Я уже на пределе…»

Кто здесь прав? Невестка, решившая перестраховаться? Или свекровь, вымотанная до последней капли?

Одно ясно точно — бабушкино терпение лопнуло.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 + один =

Також цікаво:

З життя10 хвилин ago

Санітарка облила голову завідуючому відділенням через відмову прийняти пораненого жебрака в брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні простягнувся нудно, немов час застиг, а повітря згустилося від запаху антисептиків і ліків. У куточку медсестринської,...

З життя1 годину ago

Відтінки щастя

**Відтінки щастя** О, привіт, друже, промовив Андрій, впускаючи до хати свого друга дитинства Тараса, який мешкав у місті. Здоровенькі були,...

З життя1 годину ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Регіна були у небесній радості: Та невдовзі дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясмин почала затьмарювати їхнє щастя

Коли народилася їхня донька Олеся, Андрій та Марія були в найвищому блаженстві. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Зірки...

З життя2 години ago

Мене кинула власна матір біля чужих дверей. Через 25 років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи, що я – та сама донька, яку колись віддала.

Коли мене покинула рідна матір біля дверей чужої хати. Через двадцять пять років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи,...

З життя2 години ago

Санітарка облила завідувача відділення нечистотами через відмову прийняти пораненого жебрака у брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні тягнувся нескінченно, ніби час застиг, а повітря стало густим, насиченим запахом антисептиків. У кутку медсестринської, освітленій...

З життя2 години ago

Дві душі в одному серці

Одна душа на двох Коли в родильному будинку Маряні принесли дві однакові дитинки, вона спершу трохи злякалась. Хоча вона й...

З життя3 години ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Ореста були у захваті: але незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясминки затьмарила їхнє щастя

Коли їхну доньку Світлану народилася, Олексій і Марія були у небесній радості. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретриверa Зірки...

З життя3 години ago

Учні знущалися з нової вчительки, намагалися довести її до сліз, але за кілька хвилин сталося неймовірне

У 10-Б класі вже давно не було постійного вчителя з літератури. Одна пішла у декрет, інша не витримала й місяця....