Connect with us

З життя

«Невестка в роддоме, а мы с мужем изматываемся с внуками: ее побег кажется подозрительным»

Published

on

«Невестка отдыхает в роддоме, а мы с супругом едва справляемся с внуками. Кажется, она нарочно легла туда раньше срока, — вздыхает шестидесятилетняя Татьяна Ивановна из Иваново. — Сын твердит: „Мама, ты же видишь, как сложно — только ты нам поможешь!“ А что мне остаётся? Стараюсь, как могу. Но силы уже на исходе…»

Десять дней назад её невестка, Алевтина, на девятом месяце беременности, пожаловалась на жар, насморк и першение в горле. Вскоре пропали вкус и запах. Сын Татьяны Ивановны, Дмитрий, с утра до ночи на стройке, так что с детьми остаться было некому. И Алевтина, не раздумывая, отправилась в больницу — «на сохранение». А двух малышей — четырёхлетнего Ваню и двухлетнюю Софью — отправили к бабушке с дедом.

«Понимаю, здоровье, срок подошёл, 41 неделя… Но почему так затягивается? В прошлый раз она родила за пару часов, едва успели доехать. А теперь — уже вторую неделю лежит, будто в санатории. Сериалы глядит, ноутбук Дмитрию принести велела, твердит: „Схваток жду“. А мы тут с внуками с ума сходим — ни минуты покоя!»

Голос Татьяны дрожит от обиды. Она не из тех, кто жалуется по пустякам, но усталость и несправедливость давят тяжелее с каждым днём. Раньше Алевтина всегда оставляла детей своей матери. А теперь — внезапно «спасительницей» стала свекровь.

«Мы с Василием (мужем) не молодеем. Я с утра до ночи в хлопотах — один в подгузниках, второй орёт, если каша не та. Кормёжка — сражение, умыть — подвиг, уложить — цирк с дрессированными медведями. Они маму не забыли, всё спрашивают, когда она придёт. А я и сама не знаю…»

Татьяна вспоминает, как в прошлый раз Алевтина тоже легла в роддом заранее. Тогда был один ребёнок, и его пришлось срочно отдать соседке, пока бабушка не примчалась. Через полтора часа после её звонка Алевтина уже родила. Всё — в одно мгновение. А теперь — третья беременность.

«Полгода назад Дмитрий и объявил: „Будет ещё один“. Я аж села: „Что, рекорд ставить собрались?“ А он: „Мам, не волнуйся, у нас всё под контролем“. Конечно, под контролем, пока гладко. А как трудности — сразу: „Мама, без тебя никак!“ А я что?.. Отказать не могу. Но мне же тяжело!»

Старший внук ходил в садик, но Алевтина забрала его — мол, чтоб перед родами не подхватил заразу. Татьяна не может возить его через весь город — сидят дома. А дома — кавардак и вопли. Даже в тишине ей чудится детский визг.

«Младшая ложку в руках не держит — всё в каше. Старший ноет без конца, то дерутся, то мирятся. Смотрю на них и думаю: как Алевтина с тремя управится? Я с двумя еле-еле!»

Вечером, когда дед возвращается с работы, он берёт детей, а Татьяна готовит на завтра. Кормит, убирает, стирает, моет, и лишь к девяти звонит сыну.

«Спрашиваю: „Ну что, родила?“ Дмитрий отвечает: „Нет, всё так же. УЗИ сделали — девочка, здоровая“. И что теперь — ещё две недели валяться будет?»

Татьяна не скрывает досады. Её бесит не беременность, а то, как всё устроено. Алевтина, по её мнению, устроила себе каникулы: лежит, в телефоне сидит, кино смотрит, а дом и дети — будто не её забота.

«Говорю сыну: пусть выписывается. Дома родит — скорую вызовем, как все нормальные люди! Его знакомая наутро после родов уже дома была. А у нас — спектакль на недели!»

«А Дмитрий что?»

«А что он скажет? „Мам, потерпи, чуть-чуть осталось, теперь уж нельзя“. Я в ответ: пусть отказ пишет и домой едет! Но нет — не слушает. Я уже на пределе…»

Кто здесь прав? Невестка, решившая перестраховаться? Или свекровь, вымотанная до последней капли?

Одно ясно точно — бабушкино терпение лопнуло.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − вісім =

Також цікаво:

З життя17 хвилин ago

Злиденність душі: Невигадана історія життя

Бідність душі: історія Олесі з Житомира Олеся росла, як бур’ян біля дороги — нікому непотрібна, самітня. Її ніхто не виховував,...

З життя1 годину ago

«Ви надто опікуєтеся дитиною»: це сказав лікар. Але я не хвилююся — я просто мама

«Ви занадто багато уваги приділяєте дитині» — так мені сказав лікар. Але я не тривожна — я просто мама. Якби...

З життя1 годину ago

Вона відчинила двері незнайомцю, не підозрюючи, що рятує життя своєму синові

Вона впустила незнайомця, не відаючи, що рятує власного сина. Його знала вся країна. Один із найкращих онкологів із Києва, професор...

З життя2 години ago

«Ви занадто багато уваги приділяєте дитині»: це сказав лікар. Але я не тривожна — я просто мама

«Ви занадто багато уваги приділяєте дитині» — так мені сказав лікар. Але я не тривожна — я просто мати. Якби...

З життя2 години ago

Краще жити в орендованій квартирі, ніж під одним дахом з свекрухою

Краще тіснитися у найманій однокімнатці, ніж дихати під одним дахом із свекрухою — Віть, ну скільки можна?! — голос Соломії...

З життя3 години ago

Краще тіснитися в орендованій однокімнатній квартирі, ніж жити під одним дахом із свекрухою

— Олежу, скільки можна?! — голос Олени зірвався на шепіт, у якому відчувався втома і безнадія. — Ми вже два...

З життя4 години ago

Запросили в гості… і шокували: кухня, наче після вибуху

Колись нас запросили на новосилля… та й шокували до глибини душі: кухня наче після бомбардування Нещодавно ми з дружиною отримали...

З життя5 години ago

Він пішов, а вона жила для нього

Він просто пішов… А вона ж жила заради нього. Сім років вони були разом. Сім довгих, наповнених зусиллями років, де...