Connect with us

З життя

Невістка, яка відштовхує всіх, навіть свою дитину: історія жінки, яка не знає, що таке сім’я

Published

on

“Невістка нікому не потрібна, навіть власна дитина!” — історія жінки, яка не розуміє, що таке родина

Після весілля сина я сподівалась, що в нашій родині все буде добре. Але з першого дня було ясно: з цією жінкою, Олесею, нам не по дорозі. Ні, справа не в ревнощах, як можна подумати. Я давно змирилася, що мій син виріс, одружився, і тепер у його житті з’явилася інша жінка. Я б із радістю прийняла її, підтримувала, була поруч. Але чим далі, тим більше переконувалась — вона нікого не любить. Ані мене, ані сина, ані, що найстрашніше, навіть своєї дитини.

Олеся з самого початку ставила на перше місце лише себе та свої бажання. Я помічала це ще до весілля, але думала, що може з появою дитини вона зміниться. Стане ніжнішою, турботливішою. Помилилась. Вона, як була холодною, так і залишилась. Мого сина, схоже, сприймає як тимчасового помічника — доки їй це зручно.

До мене вони майже не приходили. Усі сімейні свята проходили в нас вдома, і лише тоді Олеся з’являлась — вся при параді, з манікюром, свіжою зачіскою, у дорогих сукнях. І все б нічого, але щоразу, дивлячись на сина, мені хотілося плакати. Він виглядав втомленим, недоглянутим, загубленим. Ніби не чоловік у щасливому шлюбі, а людина, яка намагається вижити на чужій території.

— Ой, Олесю, не доглядаєш ти за чоловіком зовсім, — якось обережно зауважила моя сестра за святковим столом.

Олеся лише усміхнулась:

— А я йому не нянька. Хай сам про себе дбає.

Я тоді мовчала. Хоч дуже хотілося вилити все, що накипіло. Але не хотіла псувати свято синові. У голові крутилась одна думка: “Та хіба їй не все одно, як він виглядає? Головне, щоб у неї вії були довгі, а нігті блищали”.

Минуло трохи часу. Дзвонить мені син:

— Мам, можна до тебе приїду? Потрібно трохи побути десь…

Голос сивий, ледве чутний. Приїжджає через годину — блідий, з температурою, ледь на ногах стоїть. Я мало не впала в непритомність, побачивши його. Виявилось, йому призначили курс укролів — двічі на день, точно за розкладом. А Олеся… Олеся заявила:

— Я не збираюсь по будильнику вставати. Хай мама робить, якщо так переймається.

Ось і приїхав. Ось і “дружина”. Жодної турботи, жодної участі. Я думала, після такого він хоча б серйозно задумається про розлучення. Але ні, через кілька місяці вони вирішили… завести дитину.

Мій онук з’явився на світ, але матерМій онук з’явився на світ, але матері йому він так і не став потрібним.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − дев'ять =

Також цікаво:

З життя6 хвилин ago

Присутність поруч

Ще літом ця лавка у сквері на Львівській була гучною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про фільми та ігри. Восени...

З життя1 годину ago

Коли завітала Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева мряка — і Дмитро, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу він ішов...

З життя1 годину ago

Літо у підземеллі

**Підвальне літо** Спочатку був грюкіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, ніби просто в стіну будинку на розі Саксаганського в’їхав...

З життя2 години ago

Коли з’явилася Радість

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Андрій, як завжди, повертався додому після зміни. З заводу йшов пішки:...

З життя2 години ago

Нужденні злидні

Марійка росла, як бур’ян на городі — без турботи, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні догляду, навіть простого людського...

З життя3 години ago

УБІДНЕНА

Оля виросла, як бур’ян біля дороги — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи, навіть простого людського...

З життя3 години ago

Коли все зникло — без звуку

Коли все пішло — без звуку Коли вхопився двері, Олег не запорхнув. Він сидів на старому табуреті біля стіни, босоніж,...

З життя4 години ago

Коли все зникло — у тиші

Коли все пішло — без шепоту Коли двері замкнулися, Дмитро навіть не здригнувся. Він сидів на старому табуреті біля стіни,...