Connect with us

З життя

Невістка, яка відштовхує всіх, навіть свою дитину: історія жінки, яка не знає, що таке сім’я

Published

on

“Невістка нікому не потрібна, навіть власна дитина!” — історія жінки, яка не розуміє, що таке родина

Після весілля сина я сподівалась, що в нашій родині все буде добре. Але з першого дня було ясно: з цією жінкою, Олесею, нам не по дорозі. Ні, справа не в ревнощах, як можна подумати. Я давно змирилася, що мій син виріс, одружився, і тепер у його житті з’явилася інша жінка. Я б із радістю прийняла її, підтримувала, була поруч. Але чим далі, тим більше переконувалась — вона нікого не любить. Ані мене, ані сина, ані, що найстрашніше, навіть своєї дитини.

Олеся з самого початку ставила на перше місце лише себе та свої бажання. Я помічала це ще до весілля, але думала, що може з появою дитини вона зміниться. Стане ніжнішою, турботливішою. Помилилась. Вона, як була холодною, так і залишилась. Мого сина, схоже, сприймає як тимчасового помічника — доки їй це зручно.

До мене вони майже не приходили. Усі сімейні свята проходили в нас вдома, і лише тоді Олеся з’являлась — вся при параді, з манікюром, свіжою зачіскою, у дорогих сукнях. І все б нічого, але щоразу, дивлячись на сина, мені хотілося плакати. Він виглядав втомленим, недоглянутим, загубленим. Ніби не чоловік у щасливому шлюбі, а людина, яка намагається вижити на чужій території.

— Ой, Олесю, не доглядаєш ти за чоловіком зовсім, — якось обережно зауважила моя сестра за святковим столом.

Олеся лише усміхнулась:

— А я йому не нянька. Хай сам про себе дбає.

Я тоді мовчала. Хоч дуже хотілося вилити все, що накипіло. Але не хотіла псувати свято синові. У голові крутилась одна думка: “Та хіба їй не все одно, як він виглядає? Головне, щоб у неї вії були довгі, а нігті блищали”.

Минуло трохи часу. Дзвонить мені син:

— Мам, можна до тебе приїду? Потрібно трохи побути десь…

Голос сивий, ледве чутний. Приїжджає через годину — блідий, з температурою, ледь на ногах стоїть. Я мало не впала в непритомність, побачивши його. Виявилось, йому призначили курс укролів — двічі на день, точно за розкладом. А Олеся… Олеся заявила:

— Я не збираюсь по будильнику вставати. Хай мама робить, якщо так переймається.

Ось і приїхав. Ось і “дружина”. Жодної турботи, жодної участі. Я думала, після такого він хоча б серйозно задумається про розлучення. Але ні, через кілька місяці вони вирішили… завести дитину.

Мій онук з’явився на світ, але матерМій онук з’явився на світ, але матері йому він так і не став потрібним.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 1 =

Також цікаво:

IT2 години ago

Cosa è successo a Silvio il giorno dell’incidente al magazzino, quando tutta Brescia gli ha voltato le spalle

La pioggia batteva sulla lamiera del tetto del magazzino di mobili di via Chiusure già dal primo pomeriggio, quando il...

IT2 години ago

Diciotto anni con un segreto sotto il cuscino

Marco aveva trentotto anni quando smise di aspettarsi scuse da chiunque, figuriamoci da sua moglie. Abitava a Verona, in un...

HU2 години ago

A borítékban nincs bocsánatkérés

Soha nem gondoltam volna, hogy egy ékszerdoboz lesz az a pont, ahonnan mindent elölről kell majd magyaráznom. De most itt...

HU2 години ago

A balatonfüredi strand pultja mögül mindent lehet látni

Tizenegy éve árulok fagylaltot és limonádét a balatonfüredi móló melletti bódéban, és az ember idővel megtanulja felismerni a visszatérő arcokat...

HU8 години ago

A polc, amit apám faragott – és amit a szomszéd haragja miatt majdnem elástak

A felesleges deszkát a nejem akarta kidobni. Ennyi volt az egész történet eleje – semmi hősiesség, semmi nagy terv. Lacinak...

IT8 години ago

Tre donne, quattro telefonate e una bolletta della luce

Lo dico subito: Maria Conti di Brescia non ha amiche. Non ne ha sette, non ne ha nemmeno due. Ne...

HU10 години ago

A bérlet, amit majdnem visszaadtam

Sergio néztem. A fiamat. Ott állt a konyhaajtóban, kezében a kávéscsészémmel, és azt kérdezte, mintha kilencéves lenne: "Már nem akarsz...

HU11 години ago

A kapulakat nem én hagytam nyitva

A kaput nem én hagytam nyitva Zoltán vagyok, Mila apja. Azt a vasárnapot sosem fogom elfelejteni, de nem úgy, ahogy...