Незабаром третя дочка одружиться, отже, Катерина працювала невтомно.

Катерина працювала важко, адже скоро мала вийти заміж її третя донька. На роботі багато ходило чуток, але жінка намагалася їх ігнорувати, бо знала правду. Вона сама вдруге не вийшла заміж, оскільки присвятила своє життя вихованню дочок і онуків.

Чоловік Катерини пішов швидко, залишивши її з трьома доньками. Можна собі уявити, яке було її життя: мало спала, працювала на двох роботах, а на її плечах був тягар домашніх обов’язків – прибирання, готування, і враховуючи, що жінка жила в селі, роботу додавали сад і господарство.

Життя Катерини стало трохи легшим, коли її старша донька виповнила 10 років. Донька допомагала матері доглядати за двома молодшими сестрами, а інколи навіть залишалася з ними вдома під наглядом сусідки Марії. Частину обов’язків взяла на себе старша донька, тому Катерина могла трохи відпочити. Минули роки, доньки вже майже виросли і здобули освіту. Настав час, коли дівчата почали самі вирішувати свою долю і шукати собі других половинок.

Одного разу старша донька повідомила, що збирається вийти заміж. Катерина була дуже щаслива і не могла дочекатися зустрічі з майбутнім зятем, про яку попросила доньку. Андрій, майбутній зять, також дуже полюбив свою майбутню тещу.

– Вийди, доню, за нього, це чудова людина! – підбадьорювала мати доньку.

Мало хто знає, чого вартувало матері весілля улюбленої доньки. Все літо вона працювала на зборі буряків у фермера, щоб сплатити борги, які взяла на весілля.

Наступного зятя привела донька Ольга. Мати раділа, що друга донька розпочала нове життя, і знову почала відкладати гроші на чергове весілля.

Коли по селу почали ходити чутки, що скоро вийде заміж третя донька Ірина, жінки на роботі почали докучати Катерині. Одна з колег сказала їй прямо в обличчя:

– Правильно робиш, що так швидко віддаєш дочок заміж. Ти ще молода, й сама когось знайдеш.

– Я не віддаю їх поспішно заміж. Я сама виховала своїх доньок і радію, що вони мають хороших чоловіків і життя до них усміхається. Ще наймолодша одружиться, і житиму спокійно для себе. Я виконала материнський обов’язок, який розуміє лише любляча мати.

Незабаром у домі Катерини знову пролунала весільна музика, зібралася вся родина. Не було потреби знову позичати гроші, адже старші сестри Ірини вже влаштували своє життя і допомогли матері на весіллі їхньої сестри.

Зараз Катерина на пенсії. Вона сама повторно не виходила заміж, бо присвятила своє життя благу дочок і онуків. Тепер на кожне свято вся родина збирається в її домі. Жінка дуже щаслива, шкодує лише, що поруч немає її чоловіка, який завжди мріяв мати сина, а тепер у нього їх аж троє. Щастя дочок винагородило матері роки важкої праці і зусиль, щоб забезпечити їм найкраще майбутнє.