Connect with us

З життя

Новий шлюб сина із дітьми: щоденні випробування для всієї родини

Published

on

Та вже третій рік, як все стало нестерпним. Коли мій син Олексій привів у дім свою нову дружину — жінку з двома дітьми від попереднього шлюбу, — я навіть уявити не могла, наскільки зміниться моє життя. Спочатку він запевняв, що це тимчасово, що вони поживуть у мене лише кілька місяців, поки не знайдуть варіант. Але минуло три роки, а «тимчасово» перетворилося на постійне. До того ж — його дружина Мар’яна завідує вже третьою дитиною. І кожен мій день нагадує справжнє чистилище.

Ми мешкаємо у звичайній двокімнатній хрущовці у спальному районі Києва. Зараз у квартирі — я, мій син, вагітна невістка та її двійка дітей. Незабаром буде ще один малюк. Не скажу, що Мар’яна погана — вона звертається до мене ввічливо, не свариться. Але по домівку не робить нічого й, здається, навіть не вміє. Хоча діти в садочку, вона не працює — сидить у телефоні, гуляє з подружками, іногда робить манікюр. І я навіть боязко замислюватись, хто за це платить.

Олексій працює, так. Але його зарплати вистачаєnaissance на продукти та комуналку, особливо з такою ошатою. Все інше — на мені. Моя пенсія та підробіток: щоранку о п’ятій я йду мити підлоги у двох офісах, а до восьмої вже повертаюсь додому. Здавалося б — можна відпочити, але не тут-то було: у мийці гора брудного посуду після сніданку, обід не готувався, білизна не пралася, підлога немета. І все це — моя турбота.

Манадка раніше хоча б ходила до магазину, інчим готувала. Зараз — взагалі нічого. Каже, що вагітність важко дається. Відведе дітей до садка — і зникає. Повертається разом з Олексієм до обіду, а їсти треба — і приготувати, і накрити, і потім прибрати. Хіба вона це робить? Авжеж ні. Все на мені. І вже немає сил.

Одного разу я наважилась поговорити з сином. Мовляв, Олесю, у нас замало місця для стількох людей, може, подумаєте про оренду? Він лише знизав плечима: «Мамо, половина квартири — моя, грошей на оренду нема. Терпи». І ніби ніж у серце. Я все життя присвятила йому, сім’ї. А тепер — просто терпи?

Місяць тому в мене стався гіпертонічний криз. Впала прямо на кухні, сковорідка ледь не впала на мене. Забрали швидкою. Лікар сказав — потрібен спокій, відпочинок, жодного стресу. Але як тут спочивати, коли вдома щодня — як на базарі?

Діти, звісно, не винні. Але вони, вагітна невістка і байдужість сина перетворили мою старість на безкінечну втому. Після обіду я намагаюсь прилягти хоч на годину — ноють ноги, болить спина. Але потім знову встаю, готую вечерю, прибираю. Ввечері квартира перетворюється на суцільний галас: діти скачуть, кричать, сваряться, плачуть. Спокій тут — давно забута розкіш.

Останнім часом я все частіше думаю, що єдиний вихід — взяти кредит і зняти хоч маленьку одну кімнату. Де буде тихо. Де ніхто не битиме горщики, не розкидатиме іграшки й не чекатиме, що їм подадуть обід. Де я, нарешті, зможу просто перевести дух.

Але мені страшно. Страшно залишитися наодинці. Страшно брати кредит у такому віці. Але ще страшніше — відчувати себе служницею у власному домі. У домі, де я сподівалася зустріти старість у теплі й турботі. А натомість — зі стертими в кров руками і тиснучим болем у грудях.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири + 17 =

Також цікаво:

З життя23 хвилини ago

Як Нінка планувала своє весілля

Ох, дивіться, як Оленка заміж збиралась Ніхто в селі не міг зрозуміти, чому Оленці так у коханні не щастить. Дівчина...

З життя1 годину ago

Подвійне життя мого партнера

Подвійне життя моєї дружини — Ти знову не ночувала вдома, Оксан, — мій голос звучав рівно, майже холодно. Але всередині...

З життя2 години ago

ДВОЄ КРИЛ

Відтоді кожного ранку дивлюсь на сонце, що заглядає у вікно нашої нової квартири, і дякую долі за цей спокій та...

З життя3 години ago

Сусіди знали про Івана: бездолонний, безногий, юродивий, такий собі чотирилапий умілець з різними титулами.

Отаку історію тобі розкажу, про тих сусідів наших. Увесь квартал знав, що Іван — то безрука й безнога житлова худоба,...

З життя3 години ago

Їй сказали, що вона не може бути на церемонії… Але вона стала зіркою!

Того дня мало бути ідеальним. Сонце м’яко пробивалося крізь віття, вкриваючи золотим туманом ряди стільців та квіткові арки. Олена поправляла...

З життя4 години ago

Лена намагається впоратись після розриву, але свекруха приносить несподівані проблеми.

Не можу знайти спокою. На руках дрімала маленька Софійка, а я все стою біля вікна. Годину вже минуло, а відійти...

З життя4 години ago

Можливість помилитися.

Коли Олеся випадково дізналася про батькову коханку, світ став химерним як сни. Він прогулював школу, щоб супроводжувати подругу Мар’яну до...

З життя4 години ago

Вона пригостила кавою бездомного… а потім він увійшов до її офісу у костюмі.

Сьогодні пройнятий холодом понеділок у Києві. Вітер ріже крізь шарфи, навіть найстильніші перехожі поспішають швидше. Я, Соломия Коваленко, міцніше стискаю...