Connect with us

Uncategorized

Новий сусід у свої 53 не може знайти дружину, бо лише 40-річні його цікавлять

Published

on

Наш новий 53-річний сусід поділився, що не може знайти собі дружину, тільки бабусі 40-річні до нього “лізуть”…
Рік тому я познайомилася з нашим новим сусідом.
Ну, як познайомилася, спочатку в ліфті ми з ним просто віталися, потім я тримала двері під’їзду, коли він заносив частини кухонного гарнітура з машини додому.
Кухня, яку він привіз, була якась дивна, б/у, дуже сильно “пошорканна”, і коли він її заносив, з неї сипалася труха з тирси, але мене це не стосувалося.
Мало чи який у людини достаток.
Сусід сказав, що цю кухню йому віддав друг, вона в гаражі у нього стояла, ще завтра диван звідти перевезе, для цього потрібен фургон.
Потім він запросив мене на чай, щоб віддячити за допомогу, але я сказала, що моєму чоловікові це не сподобається і більше в гості він мене не запрошував.
Зустрічалися ми з ним у ліфті не раз, він завжди був привітним і намагався пригостити мене то морозивом, то яблуком, але я з вдячністю відмовлялася.
Спокійний такий чоловік, ввічливий, зовні не потворний, у загальному, звичайна людина.
Вікно моєї квартири виходить на парковку, тому я бачила, як він на своїй старенькій машині приїжджає і від’їжджає в різний час дня, то з’являючись, то зникаючи на тиждень-два.
Мабуть, у нього якийсь особливий графік роботи, думала я.
Розговорилися ми з ним пізніше, на лавочці біля будинку.
Сусід вийшов покурити, а я очікувала доставку товару на свіжому повітрі.
Слово за слово, він почав розповідати про себе, що в нашому будинку придбав собі двокімнатну квартиру в іпотеку за 2,6 мільйона гривень, живе один, з останньої роботи пішов сам, зараз заробляє ремонтом квартир, магазинів, офісів тощо.
Працює самостійно.
Він розлучений, і, як заведено, поскаржився мені на колишню дружину, двох її дітей, яких він виростив, навчив і поставив на ноги, а потім вони його вигнали.
Своїх дітей у нього немає.
Придбати житло йому допомогла сестра, яка проживає в Києві, вона йому і дала гроші на перший внесок для іпотеки.
Але, у зв’язку з відомими обмеженнями, заробітки у нього стали нестабільними, зароблене віддають йому неохоче і він, після здачі об’єкта, тижнями ходить випрошувати свої гроші.
А іпотеку потрібно платити вчасно.
І ще якось харчуватися. Ось і зараз він голодний і холодильник у нього вимкнений.
Треба сказати, я помітила, що сусід за час з нашого з ним останнього спілкування значно схуд.
У цей момент доставка привезла мою покупку і я зайшла з нею додому, попередньо сказавши чоловікові мене дочекатися.
Вдома я зібрала і поклала в пакет продукти: половину курки, макарони, гречку, чай, помідори, пляшку рослинної олії і щось ще, винесла і віддала сусіду.
Було видно, що він радий, від радості його потягло на відвертість, він став балакучим і я змогла задати йому цікаві мені питання.
– Як, з такими нестабільними заробітками, ти виплачуєш іпотеку? – поцікавилася я.
– Коли підходить дата платежу, а грошей немає, то я дзвоню сестрі і вона переказує гроші, це ж була її ідея з іпотекою, хай допомагає.
– А за комунальні теж сестра платить?
– Ні, комуналка накопичується.
– Чому ти не вибрав квартиру дешевше, можна ж було купити однокімнатну на околиці за 1,7 мільйона, місячний платіж і комунальні були б менше?
– Так я одружитися хочу, у мене діти підуть, потрібно більше місця і житло вибрав поруч з дитячими садами та школою.
Мені б от працьовиту господиню в дім знайти, але поки не щастить, все бабусі 40-річні лізуть …
– Бабусі в сорок років? – щиро здивувалася я, дивлячись на його добре посивілу голову…
– Ну так, бабусі, вони вже і не народять нікого.
– А яку тобі треба, тобі ж 53 роки, якщо жінці 40, то тринадцять років різниця з тобою – це вже добре?
– Мені потрібна жінка, у віці до 30 років, здорова, щоб і народжувала і на кількох роботах працювати могла, поки молода, а то машину вже пора міняти, зносилася, а в ній дітей майбутніх возити потрібно.
Тут я спочатку трохи заціпеніла, а тоді запитала у нього, а навіщо він потрібен 30-річній, коли така жінка може зустріти ровесника і будувати з ним відносини на рівних.
– Так вона життя не знає, молода, а я буду її виховувати, підказувати, як жити щоб все склалося.
На цих його словах я не втрималася і почала сміятися, казати, що може йому спочатку навчити життя себе, а то в його 53 роки сестра гроші йому шле.
А про себе подумала, що ще й сусідка (я) їжею ділиться.
Він сказав, що нічого смішного в цьому немає, гордо встав і пішов, не забувши при цьому прихопити мій пакет з продуктами.
Тепер, при наших зустрічах, він сухо вітається і, поки ми їдемо в ліфті, мовчить. Образився.
Знаю, що він поки що живе один і бачу жіночий інтерес до нього від наших самотніх сусідок.
Бідні, вони ж не знають, що у них немає шансів, їм адже кому вже під 40, а кому і більше років. Бабусі.
А може це і на краще, що він їх не обирає. Можливо він і зустріне свою 30-річну. Мрії збуваються…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

десять + 20 =

Також цікаво:

Uncategorized12 хв. ago

Я проковтнув сльози: Як із короля родини стати старим і забутим

Наодинці зі сльозами: Як я з короля перетворився на старого, нікому непотрібного Весь час я був сам Я виріс сиротою....

Uncategorized18 хв. ago

Я планувала весілля, але закохалася в його брата: як тепер впоратися з цим хаосом?

Вітаю! Мене звати Олена Пташка, і я проживаю у Львові, де річка Полтва тихо протікає старовинними вулицями. Мені 28 років,...

Uncategorized1 годину ago

Таємниця, що залишається між нами

Тайна, яку ми досі зберігаємо Минуло багато років, перш ніж я змогла згадати про це без гіркоти й тієї бурі...

Uncategorized1 годину ago

Вона сказала холодно: ‘Сам поїдь і поговори з лікарем, йому все одно не жити’.

– Все одно він вже не житиме, – сказала дружина чужим холодним голосом. – Ось приїдь сам і поговори з...

Uncategorized1 годину ago

Я планувала вийти заміж, але захопилася його братом! Як виплутатися з цього хаосу?

Вітаю, мене звати Оксана Воробей, і я живу у Львові, де спокійні води Дністра біжать через старовинні квартали. Мені 28...

Uncategorized1 годину ago

Я могла допустити фатальну помилку, залишивши батька наодинці

Можливо, я ледь не зробила найбільшу помилку — залишила батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді...

Uncategorized2 години ago

Я ледь не припустилася фатальної помилки — залишивши батька на самоті

Я могла зробити найбільшу помилку — залишити батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді нам потрібно...

Uncategorized2 години ago

Чому відвідувати мене, якщо я вас не пам’ятаю?

Нащо їхати до мене в гості? Я вас навіть не пригадую! – Марієчко, добрий день! – Вітаю! – Відповіла здивовано...