Connect with us

З життя

Образа свекрухи: стара меблі як привід для конфлікту

Published

on

Уже три роки, як я одружена. Дітей поки нема, хоч думки про материнство давно кружляли в повітрі. Увесь цей час ми з чоловіком жили в орендованій квартирі в центрі Києва — не тому що не могли собі дозволити інше житло, а тому що моя свекруха, Ганна Сергіївна, не пустила нас до своєї однокімнатної квартири, яка багато років стояла пусткою.

Вона сама виростила Максима — мого чоловіка. Квартиру їй колись дали від текстильної фабрики, де вона пропрацювала двадцять років. Потім вона вдруге вийшла заміж.

— Мій вітчим був доброю людиною, він справді замінив мені батька, — розповідав чоловік. — Але з матір’ю у них вічно були сварки. Вона все скаржилася, що грошей мало, їй усього завжди не вистачало.

У вітчима була донька від першого шлюбу. Він хотів усиновити Максима, але Ганна Сергіївна була категорично проти — боялася втратити державні пільги. Коли вона переїхала до нового чоловіка, свою квартиру просто замкнула на ключ. Навіть ремонту там не було, вона вирішила не здавати — мовляв, нема сенсу.

Після весілля ми просили її дозволити пожити в тій квартирі — скромно, але своє. Та свекруха й слухати не хотіла:

— Ми ось-ось розлучимося, — заявила вона, — він жадібний, лінивий, ні до чого не придатний. Я з ним лише через вигоду. Розлучимося — і куди мені йти, якщо ви вже там оселитесь?

І справді, незабаром вона подала на розлучення. Та від чоловіка виїжджати не поспішала. А потім і зовсім настигла біда — вітчим помер. Ганна Сергіївна була впевнена, що тепер двокімнатна квартира стане її. Але виявилося, що спадщину записано на його доньку.

Тоді ж померла моя бабуся, яка ще за життя переписала на мене свою затишну двійку. Ми з чоловіком почали там ремонт, планували переїзд. Але все перекреслила істерика Ганни Сергіївни.

— Я ж його на руках носила, поки та, його донька, навіть у гості не заходила! Я йому й борщі варила, і ліки носила. А тепер вона, та Марічка, буде у Львові жити в спадщині, а я — у сирій однушці! Ось вам і справедливість! — кричала вона в трубку.

Усі ці біди влаштувала собі сама: сама відмовилася від усиновлення, сама не захотіла жити з нами. Сперечатися було марно. Довелося їй повертатися в ту саму пусту, занедбану однушку. Там ні меблів, ні нормальних умов. Лише голі стіни.

Чоловікові стало її шкода. Він вирішив трохи облаштувати житло, хоч би косметичний ремонт зробити. Я, у свою чергу, запропонувала перевезти туди бабусині меблі — ми все одно збиралися їх замінити на нові. Все було чисте, міцне — хоч і не нове.

Частину речей Ганна Сергіївна встигла вивезти з квартири покійного чоловіка, але там переважно була вбудована техніка, яку й виносити було безглуздо. А спадкоємиця вітчима — неТа коли ми привезли меблі, свекруха влаштувала сцену: “Що це?! Ви мене, як жебрачку, старою мотлохом годуєте?”.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − 5 =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

Він пішов, а вона жила для нього

Він просто пішов… А вона ж жила заради нього. Сім років вони були разом. Сім довгих, наповнених зусиллями років, де...

З життя59 хвилин ago

Посылка, разрушившая брак: история живого венка

В кухне стоял аромат жареных котлет, когда раздался звонок в дверь. Надежда, не успев снять передник, распахнула её и увидела...

З життя1 годину ago

«Віддай сукню — все одно не вдягнеш»: свекруха, інтриги та родинні таємниці

«Віддай сукню — тобі вже не влізти»: свекруха, інтриги та чужа родина Наталка щойно заспокоїла сина, коли прийшов повідомлення: «Прийду...

З життя2 години ago

Никогда не отпущу

Когда Аграфена продала квартиру в Москве и переехала в деревню под Кострому, купив там маленький домик, местные лишь недоумённо качали...

З життя2 години ago

Зрада близьких: як рідня позбавила моїх дітей майбутнього

Обікрали й зникли: як свекруха та зовиця позбавили моїх дітей майбутнього Завжди вірила, що родина — це міцний тил. Що...

З життя3 години ago

Таємниця зради: як секрети руйнують шлюб

31 жовтня 2023 року В темній квартирі на околиці приморського містечка Чорноморськ, де солоний вітер проникав крізь щілини старих вікон,...

З життя3 години ago

Пути, что ведут в неизвестность

В маленьком городке, затерянном среди угрюмых сосновых лесов и бескрайних серых полей, где ветер гонял по мостовой пожухлую листву, жизнь...

З життя4 години ago

«Це вже занадто!» — Жінка відмовилась приймати гостей, які перетворили її квартиру на безкоштовний пансіон

«Це вже занадто!» — Маріана відмовилась приймати гостей, які перетворили її квартиру на безкоштовний пансіон Бувають в житті історії, що...