Connect with us

З життя

Очікуй на нього…

Published

on

**А ти жди його…**

Роса ще не зійшла з трави, туман поволі відступав до протилежного берега річки, а сонце вже викочувалося з-за зубчастої лінії лісу.

Тарас стояв на ґанку, милувався красою ранку і глибоко вдихав свіже повітря. За спиною почулися плескітливі кроки босих ніг. Жінка у нічній сорочці, накинувши на плечі хустку, підійшла й стала поруч.

— Гарно-то як! — зідхнув Тарас. — Іди в хату, застудишся, — ласкаво промовив він і поправив на жінці хустку, яка зісковзнула з білого плеча.

Вона притулилася до нього, обхопила його руку.

— Від’їжджати від тебе не хочеться, — сказав Тарас, голос його став низьким від ніжності.

— А ти не їдь, — голос жінки манив, як спів сирени. «Залишуся, а далі що?» Ця думка протверезила Тараса.

Якби все було так просто, він давно б уже залишився. Але двадцять три роки життя з дружиною не викинеш, та й діти… Оксана, можна сказати, вже відрізаний шматок, частіше ночує у свого нареченого, ніж удома, скоро заміж вийде. А Андрійкові всього чотирнадцять — найскладніший вік.

Водій завжди знайде роботу, але чи заробить тут багато? Зараз він розкидається грошима, дарує дорогі подарунки Марійці. А як буде отримувати вдвічі, а то й утроє менше, чи любитиме вона його так само? Питання.

— Не починай, Марійко, — відмахнувся Тарас.

— Чому? Діти виросли, час подумати про себе. Сам казав, що з дружиною живеться звички заради. — Марійка образилася й відсторонилася.

— Ех, якби раніше знав, що зустріну тебе… — Тарас глибоко зідхнув. — Не сердься. Пора їхати, і так затримався. — Він хотів поцілувати жінку, але та відвернулася. — Марійко, треба вирушати, якщо хочу встигнути додому до вечора. Вантаж на мене чекає, контракт.

— Ти тільки обіцяєш. Приїдеш, збудиш у мені надію — і знову до дружини. Набридло мені чекати. Михайло давно кличе заміж.

— То йди, — Тарас пожав плечима.

Він хотів ще щось сказати, але передумав. Повільно зійшов із ґанку, обійшов будинок і пішІ тоді, коли він уже сів у кабіну, раптом зрозумів, що не зможе більше жити у брехні, але було вже пізно повертатися.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять − 7 =

Також цікаво:

З життя33 хвилини ago

A Journey Back to Life

Hey love, Ive got a story I think youll find just as moving as when I first heard it, only...

З життя34 хвилини ago

I Called Off the Wedding.

15May2025 Diary I called off the wedding. Yes, thats exactly what happened, two weeks before the day we had been...

З життя2 години ago

By the Enchantment of the Pike…

By the pikes command Gillian had been an avid angler ever since she was a teenager, and even after she...

З життя2 години ago

Tying the Knot at 55: A First-Time Bride’s Journey

I was sixty when the wedding bells finally rang, and George was sixtyfive. It was my first marriage, his first...

З життя3 години ago

My Mother-in-Law Tried to Take Charge in My Kitchen, So I Showed Her the Door

Margaret Clarke tried to take charge of my kitchen, and I pointed her toward the door. Blythe, whos chopping onions...

З життя3 години ago

The Utterly Perfect Mummy

It was many years ago, in the quiet Yorkshire hamlet where my husbands family lived, that I first found myself...

З життя4 години ago

My Ex-Husband Showed Up to Apologise After He Heard About My Promotion

Congratulations, Emily! Youre now the regional director. The chairs still warm from the previous boss, and you already look right...

З життя4 години ago

Veterinary Care: Nurturing Our Four-Legged Friends

When they ask me to have a look at the cat, in case old age has gone to his head,...