Connect with us

З життя

Очікую дружину в аеропорту: рейс затримується

Published

on

В один чудовий день я стою в аеропорту Києва, чекаю на повернення дружини з Італії. Літак затримується вже годин на три, за повідомленнями, і через це я вже помалу нудьгую. Поряд в очікуванні стоїть ще один чоловік інтелігентного вигляду: окуляри, капелюх, валізка… Підходить до мене, весь такий зніяковілий, і просить доглянути за його валізою на кілька хвилин, поки він сходить до вбиральні. Я людина доброзичлива, тому погодився і стою. Пів години. Годину. Півтори. Я вже не просто знервований — я розлючений!

Зрештою, підходжу до сержанта аеропортової служби і пояснюю ситуацію з валізою. Він просить мене пройти з ним. Заходимо до їхньої кімнати, починаємо оформляти справу: протокол, мої паспортні дані, опис ситуації. Нарешті дійшли до опису вмісту валізи.

Відкриваємо…

Боже ж мій! Щоб мене грім побив! Валіза до самого верху наповнена великими євро-купюрами в банківських упаковках! Я мало не проковтнув бороду від усвідомлення того, що не захопив це з собою! Почуваюся повним дурнем, немає навіть сил на себе сварити! Гляну, а протокол так тихенько зім’яли люди в формі і сором’язливо переглядаються між собою і валізою… Тут їх ніби підмінили, кинулися до неї і почали напихати ці пачки у всі кишені, а я лише стою, ковтаю слину… Але сержант змилостивився і каже:

— Що стоїш, годувальнику наш!? Бери собі, що ж ми, зовсім вже?!

Кинувся я до валізи, забувши власне ім’я, й почав теж набирати собі гроші…

Набираю, набираю, набираю, набираю…

Прокидаюся — все простирадло в труси заправлене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 + 6 =

Також цікаво:

З життя26 хвилин ago

Операція, яка не вдалася

Непередбачена операція Ярослав не вийшов, а вивалився з машини. Здавалося, провів усього три звичайні операції, а відчував себе так, ніби...

З життя31 хвилина ago

Снігова пастка

Минаються дні, а серце ще болить Весело гупали колеса приміської електрички, пробираючись крізь засніжені поля. Вздовж колій стелилися високі сосни,...

З життя1 годину ago

Сила однієї любові

Оксана зранку почувалась нездужаюче. За вікном сипів сніг. Вона зраділа, що вчора встигла до магазину, бо сьогодні довелося б продиратися...

З життя1 годину ago

Пророцтво майбутнього

— Ну що ти надулась? Побачиш, тобі сподобається. Море, пляж, сонечко… — казала Ірина, тривожно шукаючи погляд доньки. Але Яся...

З життя2 години ago

Просто відпусти

На вулиці було холодно й вітряно. Олеся бігла зі школи, щоб не замерзнути. З рота йшов пара, який застигав на...

З життя2 години ago

Мій Небесний Захисник

Мій Ангел Оксана вперто скидала дзвінок, а Тарас дзвонив знову і знову. — Оксано, відповідай. Скільки можна? — У кімнату...

З життя3 години ago

Щастя під лавкою

Щастя під лавкою Марійка зайшла після роботи до крамниці. До Нового Року лишилося чотири дні, а в її холодильнику —...

З життя3 години ago

Необійнята донька

Невлюблена донька Я вже підходила до хати, коли у сумці задзвенів телефон. Дістала його та відповіла братові. — Привіт, Толік....