Connect with us

З життя

Одного разу бабусі стало зле, і лікар вирішив забрати її до лікарні.

Published

on

На одній з прогулянок моїй бабусі стало зле, і приїхавши на “швидкій” лікар вирішив не ризикувати та забрав бабусю до лікарні. Там їй детально пояснили, що в такому віці вже не личить активно гуляти по театрах з літніми подругами. Смерть не за горами, і зустріти її слід гідно — в своєму ліжку, а не на грі в покер у сусідки.

Бабуся вирішила підготуватися до відходу з цього світу з розумом і смаком. Спершу, вона накупила цілу купу ліків і виставила їх на нічний столик біля ліжка. У кімнаті відразу з’явився стійкий запах валокордину.

По-друге, вона змусила всіх нас допомагати їй у “нелегкому” процесі підготовки до відходу з життя, жертвуючи нашими часом і нервами. Вона капризувала, вимагала нових ліків, виклику то лікаря, то нотаріуса. Мама бігала, намагаючись задовольнити всі її примхи і хоч якось переконати, що помирати ще рано. Але у відповідь бабуся закочувала очі і просила накапати ще трохи валокордину.

Та одного разу в кімнаті бабусі з’явилася її давня подруга Неля. На щастя, я була тоді у неї вдома і побачила це власними очима.

— Кажуть, ти нарешті вирішила померти, — запитала вона низьким голосом, — похвально. Комусь із нас треба зробити цей крок, щоб усе там роздивитися. Але відповідай чесно — невже ти збираєшся лежати в труні в такому страшному вигляді?

Бабуся буркнула у відповідь, що їй байдуже, в якому вигляді вона буде лежати в скрині.

— Тобі, може, й байдуже, — відповіла Неля, — а мені на це доведеться дивитися! Більше того, я це маю цілувати! Що скажуть люди?! Вони подумають, що прийшли на пристойний похорон, а їх обманули. Я не зможу їм в очі поглянути!

— Причому тут люди? — вигукнула бабуся.

— Бо вони прийдуть, думаючи, що ховають подругу Нелі, а Неля з ким попало не спілкується. Але коли побачать тебе, подумають, що їм підсунули якийсь інший труп і образяться! До речі, навіщо тобі так багато ліків? Ти що, труїш себе цією гидотою?

— Я намагаюся полегшити свої страждання, — намагалася виправдовуватись бабуся.

— Ти намагаєшся остаточно знищити собі печінку — а від хворої печінки колір обличчя жахливий. Ти хочеш, щоб, побачивши тебе в труні, люди в жаху втекли?

Бабуся задумалась і погодилась, що краще лежати в труні з гарним кольором обличчя. Подруга підтримала її й запропонувала вийти на вулицю та прогулятись, щоб з’явився здоровий рум’янець, який буде дуже ефектно виглядати на смертному ложі.

Я, роззявивши рота, спостерігала, як моя бабуся, яка днями “помирала”, злазить з ліжка і прямує до душу, від якого відмовлялася останні три тижні. А Неля, трохи скрививши губи, наказує мені зібрати всю постіль з ліжка, щоб відправити її в прання… А собі з бабусею приготувати дві чашки міцної кави, в які накапати чогось коньячно-бадьорого, грамів так п’ятдесят. Оскільки, коньяк добре впливає на тонус і нерви. А в тій самій труні, як ви вже зрозуміли, краще лежати зі здоровими нервами і міцним серцем…

Ліпша подруга настільки перейнялась бабусиними майбутніми похоронами, що кілька тижнів ретельно готувала її до них. За цей час вони відвідали перукарню, масажиста та салон краси. Ходили по магазинам і розпродажам, накупили безліч різних милих речей, які обов’язково стануть у пригоді на тому світі, таких як капелюшок з вуаллю, рукавички, косметика.

Тому за власні похорони бабуся вже не переживає, адже знає, що все пройде на найвищому рівні. А щоб скоротати час, вона знову почала відвідувати подруг, грати в покер та влаштовувати веселі пікніки. Каже, що якщо смерть так сильно потрібно, то хай сама її шукає… Щоправда, безносій поки не поспішає її знаходити — мабуть, у бабусі ще недостатньо хороший для цього колір обличчя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × три =

Також цікаво:

З життя36 хвилин ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя2 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя2 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя3 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя4 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя4 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя5 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя5 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...