Connect with us

З життя

Одного разу я запросила дітей на свято і випадково побачила на руці дівчини втрачений кілька років тому перстень.

Published

on

Невістку я прийняла у сім’ю, як свою власну дочку. Мені було її шкода, адже батько залишив її, коли вона була маленькою, і мати самотужки виховувала її. Якось я запросила дітей на свята. Випадково побачила на руці Оксани перстень, який не могла знайти вже кілька років…

Ніколи не розуміла жінок, які в майбутньому стали поганими свекрухами для жінок своїх синів. Невістка в момент весілля стає частиною родини, отже свекруха повинна прийняти її, як свою рідну дочку. Коли мій син був маленьким, я вирішила, що буду в майбутньому найкращою свекрухою в світі. І так і сталося. Я обожнюю свою невістку – Оксану. Майже не сваримося, а якщо й виникають непорозуміння – це лише дружні суперечки.

Важливо зрозуміти і, що найголовніше, прийняти, що тепер це не стільки твоя родина, скільки родина твого сина, це його вибір, і вартує щиро його прийняти, тоді все буде добре. Мушу визнати, що Оксана досить складна особистість. Можливо, її минуле сформувало її характер, але попри всі життєві пригоди, вона виросла доброю жінкою.

У школі була найкращою ученицею, після школи працювала, склала всі іспити і вступила до університету. З неї варто брати приклад. Не дивно, що мій син закохався в таку красиву і розумну дівчину. З матір’ю Оксани у нас також добрі стосунки. Завжди співчуваю свасі, адже вона не мала щастя в шлюбі, практично не жила з чоловіком і самостійно виховувала дочку.

Єдине, чого не розумію, це стосунки Оксани з батьком. Дівчина регулярно його відвідує і допомагає, якщо потрібно. Розумію, що вона хоче, аби батько був присутнім у її житті, але він ніколи не хотів мати жодних стосунків з дочкою. Нічого доброго він не дав дочці у житті, і здається, не дає, адже після кожної зустрічі Оксана ходить сумною й пригніченою. Я радила їй задуматися про дитину – це принесло б їй радість і вона б менше переймалася батьком. У її житті з’явилося б щастя і хтось, про кого вона хотіла б піклуватися. Але це їхня рішення.

В мене свої проблеми, проте останнім часом зростають сумніви щодо Оксани. Мене непокоїть одна ситуація, коли я запросила дітей на свята. Тоді на пальці невістки я помітила перстень, що зник у мене кілька років тому. Спочатку я думала, що він схожий, але так бути не могло. Це був мій перстень. Я не стала питати в неї, звідки він, бо не хотіла влаштовувати скандал за столом. Не бажаю думати, що вона успадкувала погані звички від свого батька. Окрім того, думаю, що Оксана знала, що могла попросити, і я б із задоволенням віддала їй перстень. Я їй нічого не жалію, адже вона стала мені як дочка, але почуваюся ніяково.

Не знаю, що мені робити в такій ситуації. Не хочу запитувати її про перстень, ані звинувачувати в тому, що вона його взяла. Можливо, це чистий випадок. Може, вона його десь знайшла і не знає, що він належить мені…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + одинадцять =

Також цікаво:

З життя4 години ago

Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every move was precise, coldly calculated. She knew: this wasn’t just a simple return. This was her revenge.

Charlotte stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if walking onto a stage. Every movement was precise, coldly measured....

З життя4 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, Not Knowing Where the Road Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stone, Yet I Clutched It Like It Held My Very Freedom.

When I stepped onto the street that night, I had no idea where my path would lead. My suitcase felt...

З життя6 години ago

That Night I Stepped Onto the Street, I Had No Idea Where My Path Would Lead. My Suitcase Felt Heavy as Stones, Yet I Clutched It Like It Held My Freedom.

That night, when I stepped onto the street, I had no idea where the road would take me. My suitcase...

З життя7 години ago

On the Importance of Me-Time: A Personal Reflection

**A Note on Me-Time** Recently, a friend popped over for coffee, and as we sat chatting about life, I mentioned,...

З життя8 години ago

On the Margins of Me-Time: Reflections on Personal Space and Self-Care

**On the Margins of Me-Time** Not long ago, an old mate came round for a cuppa, and we sat nattering...

З життя9 години ago

Leave Her Here to Die in the Snow!” They Said, Abandoning the Old Woman. Little Did the Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back.

“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snow. The fools didnt realise the...

З життя11 години ago

Leave Her Here to Die in the Snow!” They Cried, Abandoning Grandma. Little Did Those Monsters Know, the Boomerang Would Soon Come Back Around.

“Leave her here, let her die!” they muttered, dumping the old woman into the snowdrift. The fools didnt realise the...

З життя11 години ago

A Wealthy Woman Visits Her Son’s Grave and Finds a Weeping Waitress Cradling a Baby — The Shocking Truth That Altered Their Lives Forever

A Wealthy Lady Visits Her Sons Grave and Finds a Weary Waitress Holding a Baby What She Learned Changed Everything...