Connect with us

З життя

Одного разу лікар вирішив відвезти мою бабусю в лікарню через запаморочення.

Published

on

На днях у моєї бабусі запаморочилось у голові, і лікар, який приїхав швидкою, вирішив не ризикувати і забрав стареньку в лікарню. Там їй детально пояснили, що в такому віці активно відвідувати театри з престарілими подругами вже просто недоречно. Смерть не за горами, і зустріти її слід належним чином — в своєму ліжку, а не на грі в покер у приятельки.

Бабуся вирішила помирати вдумливо та з гідністю. Насамперед вона накупила купу ліків і заставила ними свою приліжкову тумбочку. В повітрі відразу оселився стійкий запах валер’янки.

По-друге, вона напружила всіх нас, змушуючи, жертвуючи своїм часом і нервами, допомагати їй у процесі урочистого відходу з життя. Вона вередувала, вимагала нових ліків, викликати то лікаря, то нотаріуса. Мама збивалась з ніг, намагаючись задовольнити всі її примхи і хоч якось переконати, що помирати ще замолоду. У відповідь бабуся закочувала очі і просила накапати їй ще трохи валер’янки.

Але одного разу до бабусі завітала її давня подруга Оксана. На щастя, я була у неї вдома і мала нагоду бачити все на власні очі.

— Кажуть, ти нарешті вирішила вмерти, — запитала Оксана гучним голосом, — похвально. Комусь із нас треба зробити перший крок на той світ, щоб все там розвідати. Але скажи мені відверто — не вже ти збираєшся лежати в труні в такому жахливому вигляді?

Бабуся буркнула у відповідь, що їй байдуже, в якому вигляді вона буде лежати в труні.

— Тобі, може, і байдуже, — відповіла Оксана, — а мені на цей жах доведеться дивитися! Ба більше, мені доведеться це цілувати! Що скажуть люди?! Вони подумають, що прийшли на пристойний похорон, а їх підло обдурили. Я просто не зможу подивитися їм в очі!

— Причому тут люди? — вигукнула бабуся.

— Бо прийдуть, думаючи, що хоронять подругу Оксани, але Оксана з ким попало не спілкується. Але коли вони побачать тебе, подумають, що їх підсунули якийсь інший труп і образяться! До речі, чому тобі так багато ліків? Ти що, отруюєш себе цією гидотою?

— Я намагаюсь полегшити свої страждання, — намагалась сперечатися бабуся.

— Ти намагаєшся остаточно зіпсувати собі печінку — а від хворої печінки дуже неприємний колір обличчя. Ти що, хочеш, щоб, побачивши тебе в труні, люди жахнулися і втекли?

Бабуся подумала і погодилася, що в труні краще лежати з гарним кольором обличчя. Подруга її підтримала і запропонувала вийти на вулицю, щоб надихатись свіжим повітрям і набути здорового рум’янцю, що дуже ефектно виглядатиме на смертному ложі.

З відкритим ротом я дивилась, як моя щойно вмираюча бабуся спускається з ліжка і йде в душ, від якого відмовлялась останні три тижні. А Оксана, брезгливо підібгавши губи, наказала мені зібрати всю постіль з ліжка, щоб відправити її у прання… А їм самим з бабусею приготувати дві чашки міцної кави, в які накапати чогось коньячно-бадьорливого, грамів, так, п’ятдесят. Оскільки коньяк добре впливає на тонус і на нерви. А в тій злощасній труні, як ви вже зрозуміли, лежати краще із здоровою нервовою системою і міцним серцем…

Краща подруга настільки перейнялася майбутніми похоронами бабусі, що декілька тижнів активно її до них готувала. За цей час вони відвідали перукаря, масажиста і салон краси. Ходили по магазинах і розпродажах, накупили купу різних милих речей, які, безумовно, знадобляться на тому світі, таких, як капелюшок з вуаллю, рукавички, косметика.

Отже, про власні похорони бабуся вже не переживає, оскільки знає, що все пройде на найвищому рівні. А щоб скоротати час, вона знову відновила свої походи до подруг, партії в покер та веселі пікніки. Каже, що якщо смерті так вже сильно треба, то нехай сама її шукає… Правда, безноса поки не поспішає її шукати — напевно, у бабусі ще недостатньо гарний для цього колір обличчя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири + 13 =

Також цікаво:

З життя4 хвилини ago

Маленький друг на чотирьох лапах

**Щенок** Мар’янка з мамою жили удвох. Батько у Мар’янки, звісно, був, та тільки він їм був не потрібен. Про нього...

З життя1 годину ago

Якби тільки здогадувались про наслідки…

Якби знати, що так буде… Автобус підстрибував на вибоїнах. Водій лаявся, об’їжджаючи заповнені водою калюжі, інколи навіть виїжджав на зустрічну...

З життя2 години ago

Другий шанс на щастя

— Оленко, ти вже йдеш? — Подруга Марійка нетерпляче постукала наманікюреними нігтиками по стільниці. — Ні, ще затримаюсь. Чоловік має...

З життя3 години ago

Чи бачиш ти, як він на тебе дивиться? З любов’ю і захопленням

— Знаєш, як він на тебе дивиться? З любов’ю й захопленням, — промовила задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя4 години ago

Чи знаєш ти, як він на тебе дивиться? З ніжністю і захопленням, – з гордістю промовила донька

Ой, слухай, як він дивиться на тебе? З любов’ю й захопленням, — вигукнула задоволена собою донька. Дмитро вийшов із ванної,...

З життя5 години ago

«Чи залишила вона мені доньку? – Валентин охопив жах, – цього не може бути. Вона обов’язково повернеться»

«Залишила мені дочку?» – від жахливої здогадки Олену кинуло в жар. «Ні, цього не може бути. Вона обов’язково повернеться.» Олена...

З життя6 години ago

Хірурги зневірилися — але любов старшої медсестри повернула її до життя

Світлиця лікарні була занурена у напівтемряву. Легке світло від настільної лампи ледве освітлювало обличчя дівчини. Їй щойно виповнилося п’ятнадцять, але...

З життя6 години ago

Я ПРИГОСТИВ БЕЗДОМНОГО ШАУРМОЮ І КАВИ — ВІН ВРУЧИВ МЕНІ ЗАПИСКУ І ПОПРОСИВ ПРОЧИТАТИ ЇЇ УДОМА.

Сьогодні був сірий вівторок, той самий, коли на душі важко без причини. Щойно закінчила стресову нараду в центрі й вирішила...