— Привіт, Мар’яно. Скільки вже ми з тобою не бачились? П’ятнадцять років? Або більше? — Мабуть, більше. Але ти жодної краплинки не змінилася. — А ти...
— Мам, а де мої м’які іграшки? — Сола бегло оглянула кімнату, яка за лічені години перетворилася з затишного гніздечка на щось схоже до лікарняної палати....
– Добрий вечір, громадяни, сусідка знизу поскаржилась на шум і крики з вашої квартири, – на порозі стояв дільничний, – Дозвольте зайти. – Звичайно, – тремтливим...
— Вимкніть цю диявольську машину! Я через вас спати не можу! — роздався крик за дверима. Потім хтось почав бити в двері й активно давити на...
— Хоча комусь ти виявилася потрібна. — Не потрібен тобі мій син, він тобі життя зламає. — Неправда, Маріє Григорівно. І чому ви так про Віктора...
Сьогодні знову поганий день. — Тарасе, ну що тобі бракує? Дивись – українська – двійка, алгебра – ледве трійка, а з історії ти взагалі втік! Чому...
— Оленко Петрівно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Соломійки чіплявся. — Як то — чіплявся? Ганнусю, що ти кажеш? Де він? Хто?...
Давно то було, а досі згадується, як сонце того дня, яке ніби не хотіло заходити… — Ну що, донечко, подумали? Я вчора такого «Запорожця» бачила! Білий,...
— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Мене звати Ярослав. — Ярославе… Ярочку… Сину! Марія Степанівна підняла голову й глянула на чоловіка перед нею....
Часи завжди однакові, лише люди різні — Тетяно, в тебе хоч крапля совісті залишилася?! — тремтячим голосом промовила Оксана до молодшої сестри. — Оксанко, кому б...