Connect with us

Storie di vita

— Перепрошую, що ви сказали? — запитала жінка.

Published

on

— Що, вибачте? — уточнила Роксолана Павлівна.
— Я кажу, що ви мені сонце закриваєте! — повторив худорлявий чоловік років п’ятдесяти, розкинувшись на лежаку ліворуч від неї…
— А що ви хотіли, щоб таке розкішне декольте лежало, розплившись у боки? Звісно, я засмагаю стоячи. Так і сонцю приємно, і є на що людям подивитися, — ще більш незворушно проголосила жінка статури центнер у капелюсі з квіткою.

— Можливо, іншим і є на що подивитись, шановна… Тільки ж мене за вами ані сонця, ані жодної іншої жінки не розгледіти! — трохи підвівшись із лежака, писклявим голосом роздратовано відказав він.

— А що вони там у вас не бачили? — не зрушивши з місця, стоячи, як статуя, зневажливо уточнила Роксолана Павлівна, навіть не поглянувши на туриста. — Чи, якби на вас дійсно був попит, я б цього не помітила? Але ви дійсно бурмочете, ніби я вам здачі недодала, — закочуючи очі з розширеними від здивування зіницями, насмішливо фыркнула дама.

— Ну, знаєте! — чоловік у пориві гніву підскочив із лежака і… перечепившись об ніжку, покотився до предмета свого роздратування та сонячної перешкоди.
Ще мить — і його важкий ніс врізався точно в місце стику двох “літосферних плит” поверхні декольте, і він із радістю виявив, що цілий і неушкоджений завдяки незрушному об’єкту роздратування, на який приземлився.

Роксолана Павлівна по-материнському погладила його розкуйовджене від польоту волосся, яке тільки-но приземлилося на її пишні груди сьомого розміру. Подивившись на розчавлені щоки об’єкта, що звалився їй на удачу, жінка незворушно проголосила: — Ось треба було вам сперечатися з моєю красою? Краще б одразу роз’яснилися, я б зрозуміла вашу ситуацію: ну, не красень, ну, дрібнокаліберний… А голові хочеться до кого линути… хіба я не зрозуміла б?.. Ходімо, нагодую тебе, конику мій швидкий, а то ж дивитись шкода.

І чи то чоловік ще не оговтався від шоку, чи то апетит від морського повітря тиснув на логіку, але поплівся він за Роксоланою Павлівною в повному спокої та гармонії.
З тих пір минуло років двадцять, не менше.
Він, “її Коник”, помітно округлився і добрішим став, вона, “його Розочка”, предмет обожнювання, що ввібрав у себе промені одеського сонця, продовжує кожної суботи приходити на пляж, але вже не сама, а зі своїм Коником.
Вона стоїть, як завжди, гречно до сонця, а він — бліденький, біленький, так і не загорів, бо завжди лежить ліворуч, у її тіні (щоб жодній іншій дамі і на думку не спадало дивитися на Коника) — милується видом і з вдячністю посміхається, згадуючи, як ця краса увійшла в його життя.
А ще — передчуває смак заявлених на обід котлеток і картопельки зі шкварками (фірмова страва Розочки, яку він спробував того самого дня двадцять років тому).

Звідси мораль — дозволяйте подіям, навіть таким, що несуть пряму загрозу вашій зоні комфорту, входити у ваше життя без упередженості і з усмішкою! Бо може це краса вирішила прикрасити ваше існування і завершити те, що ви марно волочили?!
Адже не дарма кажуть: «КРАСА РЯТУЄ СВІТ!»…
І хто знає, від чого вона вас врятує в наступну секунду і якими котлетками побалує вже цього вечора, прикрасивши ваше горде худе і голодне самотність.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

десять − 4 =

Також цікаво:

Storie di vita11 години ago

Ci sono giorni in cui tutto sembra andare storto.

La famiglia non è fatta soltanto di fotografie sorridenti, pranzi della domenica e momenti felici. La famiglia si riconosce soprattutto...

Storie di vita15 години ago

Il mio cane non sa quanto guadagni, che macchina guidi o quale lavoro fai.

❤️ Il mio cane non sa quanto guadagni, che macchina guidi o quale lavoro fai. Non gli interessa se indossi...

Storie di vita16 години ago

Scegli un albero. Quale risorsa ti fa bene coltivare?

Scegli un albero. Quale risorsa ti fa bene coltivare? Guarda i sei alberi e scegli quello che ha attirato per...

EN17 години ago

The Deed on Franklin Avenue Had Only One Name

I've worked the front desk at a probate office on Main Street in New Britain, Connecticut for eleven years, and...

Storie di vita19 години ago

Signora, ma lei lo sa che non si mangia sull’autobus?

«Signora, ma lei lo sa che non si mangia sull’autobus?» Ero pronta a dirglielo, quando un anziano seduto accanto a...

Storie di vita22 години ago

Mi chiamo Giorgio, ho sessantotto anni e vivo in una casa di campagna sulle colline vicino a Perugia.

❤️ «Mi servono venticinque euro per salvare il mio gatto. Se non li guadagno entro le sei, il veterinario chiude.»...

EN23 години ago

The $92,000 I Moved Out of Calloway Digital Three Weeks Before Mia Turned 38

I've been the general manager at Calloway Digital for twenty-two years, and I want to say up front that I...

EN1 день ago

Rusty from Wilkinsburg

I never planned on getting a dog. I signed up to volunteer at the Western Pennsylvania Humane Society shelter out...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.