Connect with us

З життя

Після візиту до лікарні вона рушила на зупинку чекати маршрутку.

Published

on

Олена вийшла з поліклініки та попрямувала до зупинки чекати маршрутку. На сьомому місяці вагітності подорожувати в інший кінець міста було не надто зручно, але що поробиш, якщо їхня поліклініка закрита на ремонт до наступного року. «Народжувати ж тобі цього року, а не наступного», – жартував чоловік Олени Павло. На щастя, лікар порадував майбутню маму гарними результатами аналізів. Тепер їй належало проїхати десять зупинок на маршрутці, щоб дістатися додому.

Коли Олена підійшла до зупинки, маршрутка якраз під’їхала. Люди вже заходили туди, і вона стала в кінець імпровізованої черги, щоб теж зайти в салон. Місць у старому «Богдані» було мало, і всі вони на момент, коли Олена зайшла, вже були зайняті. «Ну що ж, поїду поки стоячи, не чекати ж наступну мінімум пів години», – подумала вона і зітхнула. Просити когось уступити місце вона соромилася. Хоч їй і було вже більше двадцяти років, але відстоювати свої інтереси вона так і не навчилася. Тому молода жінка вирішила почекати, доки у когось не прокинеться совість або хтось вийде на своїй зупинці.

Пасажири тим часом ігнорували майбутню маму. Жінка, яка сиділа з дівчинкою на передньому подвійний сидінні, сподівалась, що хтось ще поступиться і нахилилася до своєї дитини. Хлопець у навушниках старанно робив вигляд, що музика йому закрила не тільки вуха, але й очі. Жінка з котячим переноском на колінах заспокоювала свого улюбленця. Старенький дідусь дрімав на задньому сидінні, а поруч з ним дві юні подруги щось жваво обговорювали, гортаючи Instagram. Решта пасажирів уваги на майбутню маму також не звертали.

Водій не поспішав рушати, навіть закурив, висунувшись у вікно. Минали хвилини: п’ять, десять… Пасажири неохоче почали нервувати. По салону прокотився невдоволений шепіт, який ще через п’ять хвилин переріс у дружне: «Коли ж поїдемо, шефе?». П’ятдесятирічний водій Микола Іванович, що провів за кермом більшу частину життя і мав у цьому житті певні моральні принципи, загасив сигарету об борт «Богдана», повернувся в салон і гучно вигукнув: «Ось коли місце вагітній хтось уступить, тоді й поїдемо!».

Того ж миті всі заклопоталися. Жінка з переноском встала і поставила свою ношу на коліна дідусю з заднього сидіння, жінка з дитиною нарешті посадила доньку до себе на коліна, юні красуні, які розглядали Instagram, зашарілися і обоє підскочили зі словами: «Сідайте, будь ласка!». Хлопець у навушниках взагалі вийшов із маршрутки. Микола Іванович знову обернувся в салон, обвів задоволеним поглядом п’ять вільних місць і сказав Олені: «Вибирай, доню, яке зручніше. І їдемо помаленьку!».

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять − чотири =

Також цікаво:

З життя2 години ago

The Man of My Dreams Left His Wife for Me, But I Never Imagined How Everything Would Backfire Against Me

The man of my dreams left his wife for me, but I never imagined how it would all backfire. I...

З життя5 години ago

Auntie Comes to Visit, Wife in Tears

Robert was jolted awake by the doorbell ringing in the dead of night. Beside him, his wife stirred under the...

З життя7 години ago

She Missed the Train, Came Home Unannounced, and Couldn’t Hold Back Her Tears

Late for the train, she returned home without warning, unable to hold back her tears. Having missed her ride, Emily...

З життя7 години ago

Auntie Comes to Visit, the Wife in Tears

The Unexpected Visit, the Weeping Wife John was jolted awake by the doorbell. Beside him, his wife stirred. He brushed...

З життя10 години ago

The Day I Realized I Was Living with a Monster

The day I realised Id been living with a monster. For eleven years, I thought I had a family. A...

З життя10 години ago

She Missed Her Train, Came Home Unannounced, and Couldn’t Hold Back the Tears.

Late for the train, she returned home without warning and couldnt hold back her tears. Having missed it, Emily decided...

З життя13 години ago

At 65, We Realized Our Children No Longer Need Us. How to Accept It and Start Living for Ourselves?

At sixty-five, we realised our children no longer needed us. How does one accept this and begin living for oneself?...

З життя13 години ago

The Day I Realized I Was Living with a Monster

**The Day I Realised Id Lived with a Monster** For eleven years, I thought I had a family. A wife,...