Connect with us

З життя

Півроку по тому мене віддали до притулку, а тітка продала батьківське житло на чорному ринку.

Published

on

На пів року пізніше мене віддали до дитячого будинку, а тітка продала квартиру моїх батьків на чорному ринку.

Коли мені було 5 років, я залишилась сиротою. Мною почала опікуватися тітка — сестра мого батька. Коли живі були мої батьки, ми ні в чому не знали потреби. Вони працювали на високих посадах, у нас була простора квартира і невеличкий сільський будинок за містом. Після їх смерті все змінилося.

Тітка виховувала свою дочку — Ганну, але нам було складно знайти спільну мову. Кузина весь час знущалася з мене, хоч була молодшою. Тітка Олена перед незнайомими людьми була ввічливою, але насправді була скупою і розважливою. Вона не втрачала жодної можливості. Я ніколи не відчувала її тепла, підтримки чи добрих слів.

З дитинства до моїх обов’язків входило прибирання в квартирі, миття посуду, мені забороняли дивитись телевізор, а солодощі купували лише для Ганни. Згодом тітка продала машину мого батька. Одяг та прикраси мами загадково зникли, а тітка з донькою почали виглядати все краще. Вони часто ходили до кав’ярень та ресторанів, але мене з собою ніколи не брали.

Коли я була мала, я не усвідомлювала, що Олена продала весь спадок, а гроші нібито витратила на моє виховання. Через кілька років ми переїхали до квартири тітки. Її однокімнатна квартира знаходилася на околиці міста. Пів року потому мене віддали до дитячого будинку, а тітка продала нашу квартиру.

Спочатку було важко звикнути до нових умов, але я швидко адаптувалася. Отримала хорошу освіту, а після завершення навчання орендувала невелику квартиру. Я працювала в супермаркеті, правда, на посаді прибиральниці, але мені обіцяли підвищення. Одного дня до магазину завітав власник.

Коли пан Мирослав побачив мене, після завершення роботи запросив до свого офісу. Коли зайшла, там був лише він. Він попросив розповісти про себе та чим займалися мої батьки. Я поділилася своєю історією з самого початку.

Власник усміхнувся і сказав, що пам’ятає мене ще маленькою. Колись він дружив з моїми батьками. Кілька років тому він розпочав власну справу, відкрив мережу магазинів, а тепер будується новий великий торговий центр. Коли ремонт закінчиться, буде потрібна людина на керівну посаду. Він запропонував цю роботу мені, хоч я ще не мала відповідної освіти.

Я вже хотіла відмовитися, коли пан Мирослав пообіцяв допомогти отримати необхідну освіту. У такій ситуації я не могла відмовити. Навчання не було легким, але дуже цікавим. Я впоралася без проблем, а після закінчення курсу на мене чекала обіцяна пропозиція, і, що найголовніше, з гідною оплатою.

Минуло кілька років. Я купила власну двокімнатну квартиру. Одного дня у двері постукала моя кузина. Я не знала, звідки вона і тітка дізналися, де я зараз живу, але Ганна владним тоном сказала, що я повинна впустити її до квартири і допомогти знайти роботу.

Кузина не мала вищої освіти, тому я запропонувала їй тимчасову роботу на посаді прибиральниці. Вона обурилася, відкинула пропозицію і одразу зателефонувала матері. Тітка кричала у слухавку, що я їй нібито винна за витрачений час і виховання, і якби не вона, невідомо, що було б зі мною. Вона пригрозила, що якщо я не допоможу Ганні, то вона помститься мені.

У мене були змішані почуття. За всі ті роки, коли ми не контактували, вона зовсім не змінилася. Але змінилася я і вже не є тією маленькою, беззахисною дівчинкою, якою була колись. Я вирішила, що не потребую ні такої тітки, ні кузини.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 − 10 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Гра на удачу

Давно це було, ще за часів, коли Київ був повний весняного тепла, а по вулицях лунали пісні співаків з невеличких...

З життя1 годину ago

Не пускай слова на вітер: важливіша мета — щасливе заміжжя!

— Ти, Льоню, не цокай дзьобом. Головне — гарно вийти заміж. У будь-якому разі виграєш, — наставляла родичка. Льоня була...

З життя1 годину ago

Чому ти так на мене дивишся? Так, я не хочу дітей. Хіба нам погано удвох? – запитала дружина у чоловіка

— Чого ти так дивишся на мене? Так, я поки що не хочу дітей. Нам що, погано вдвох? — запитала...

З життя2 години ago

З двома впораємось, а третій — це вже виклик!

Марина почувствовала втому, яка не відпускала її кілька днів. Справ купа, а їй кортіло сісти й не рухатися, а ще...

З життя2 години ago

В останню мить усвідомлення: ризиковані наміри на табуреті з петлею в руках

Богдан запізно зрозумів, що стоїть на табуреті з мотузкою в руках і його наміри можуть бути неправильно зрозумілі. Богдан сидів...

З життя3 години ago

В пошуках себе

У Тараса була звичайна сім’я. Мама та тато любили його, як і він їх. Разом у вихідні ходили до кіно...

З життя3 години ago

Увічнена в любові

**Кохання до гроба** Марійка вийшла з магазину, перехопила важкий пакет і поплелася додому. Купила всього трохи, а ніби мішок цементу...

З життя4 години ago

Несподіване побачення

Випадкове побачення Марія вийшла з офісу й глибоко вдихнула повітря, насичене ароматом опалого листя та осінньої свіжості. Було яскраво та...