Connect with us

З життя

Поділив, як зміг: історія про щирість та жертви

Published

on

Привіт, мам Оксана намагалася говорити спокійно, але голос неслухняно дрижав.

Ой, Оксанко! А ти чого сьогодні? Не чекала тебе! відгукнулась Ганна Іванівна, не відриваючись від банок із солінням.

Слово «не чекала» встромилося в серце, ніби гострі щипці. Так воно і було ніхто її не чекав. Ніде.

Чого стоїш, мов укопана? Заходь, допомагатимеш огірки закриваю. Чи щось трапилося? Із Тарасиком у ладі?

У ладі, мам Ми йому з Настею орендовали квартиру. Богдан заплатив за три місяці наперед, а там хай самі

Оксана дивилася на матір. Та, як завжди, спішила, метушилася так було все життя. «Треба швидше», «зараз тільки до крамниці», «не заважай, я працюю» Ганна Іванівна цікавилася лише практичним, а до почуттів доньки завжди казала «почекай».

Наливай собі чай сама, бачиш руки зайняті. Гаразд?

Гаразд Оксана налила гарячого, хоча пити не хотілося.

Ну то чого прийшла?

Ма а ти ніколи не хотіла розлучитися з татом? прошепотіла вона.

Та що ти! Нащо міняти шило на мило? Усі вони однакові, ці чоловіки. А що?

Я хочу подати на розлучення

Що?! Він що, загуляв?!

Мати на мить завмерла, опустивши ганчірку.

Ми просто чужі. Сьогодні двадцять пять років весілля, а він навіть не згадав. Питав лише, де шкарпетки і коли сніданок

Ой, Боже! Та це ж дрібниці! Мені твій тато ніколи нічого не дарував, і я йому теж. Нащо гроші на дурниці витрачати? махнула рукою Ганна Іванівна.

Оксана відчула, як по щокі скотилася сльоза. Дарма вона сподівалася на розуміння.

А тепер уся морока почнеться! Квартиру ділити, дачу, машину Гроші на рахунку є? Я б уже зняла, сховала десь! Таку гарну «трішку» зруйнуєте!

Слова матері лунали, ніби далекий дзвін. Оксана вже не слухала їй було важко дихати.

Іди додому та забудь цю дурню. Хочеш квітів? Піонів зріжу, ось-ось зівянуть

Дякую, не треба прошепотіла вона, виходячи.

Дорогою до автобуса раптом передумала і пішла на набережну. У сумці задзвонив телефон.

Так, Тарасе

Мамо, привіт! Мені потрібно терміново поговорити.

Зустрінемося в «Славутичі» за півгодини.

Син прийшов несподівано серйозним.

Мамо Настя вагітна.

Оксана замерла. Внук? У сорок пять?

Ти мовчиш

Це несподівано. Ви справитеся?

Звісно! Ти ж допоможеш? А ти що хотіла сказати?

Я хочу розлучитися з татом.

Серйозно? Чому?

Ми стали чужими. Сьогодні роковини, а він навіть не згадав

Ну, добре. Розлучайтеся, мені все одно. Пішов я!

Вдома Богдан, як завжди, буркнув щось про роботу та смачно поїв. А на ранок Оксана зібрала речі.

Ти куди?!

Від тебе.

Та хоч у прірву! кинув він і вийшов, грюкнувши дверима.

Нову квартиру знайшла швидко. Піднімаючись сходами з чемоданом, почула за спиною:

Дозвольте допомогти?

Оксана обернулася.

Володимире?!

Оксано?! Ви тут житимете?

На сьомому поверсі.

Як цікаво! Я на восьмому.

Він допоміг донести речі. А ввечері прийшов із букетом лілій.

З новоселлям.

Мої улюблені Заходьте, чаю питимемо.

Через три місяці вони побралися. На річницю Володимир спек торт і знову подарував лілії. А Тарас продав дачу, поділивши гроші «по-справедливому».

Інколи Оксана приходить до онука. Але з сином тепер тримає дистанцію. Вона нарешті зрозуміла ніколи не пізно почати жити наново.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 − 4 =

Також цікаво:

З життя4 години ago

I Lived with My Boyfriend for Two Months and Everything Seemed Fine – Until I Met His Mother. After Just Thirty Minutes at Dinner, Her Questions and His Silence Changed Everything

Id been living with this guy, Thomas, for a couple of months, and honestly, everything seemed quite ordinary. Life was...

З життя4 години ago

Valentina Was Heading to Work When She Suddenly Realised She’d Left Her Phone at Home—She Decided to Go Back, Entered the Lift, and Then…

It all began one rather ordinary morning when I, Edward, was rushing out for work in London. The weather was...

З життя5 години ago

In My Twilight Years, My Children Suddenly Remembered They Have a Mother—But I Will Never Forget How They Treated Me

In the twilight of my years, my children suddenly remembered they had a mother, but Ill never forget how they...

З життя5 години ago

The Great British Break-Up

The Great Divorce It has been quite some years since the Bakers marriage unravelled. After four years of wedded life,...

З життя7 години ago

20 Years of Waiting and One Door That Changed Everything Forever

Anna stood on the doorstep, her breath catching in the damp chill of an English winter. Everything around her seemed...

З життя7 години ago

Each afternoon, my daughter would return from school saying, ‘There’s a girl at my teacher’s house who looks just like me.’ My discreet investigation revealed a heartbreaking secret linked to my husband’s family.

I never thought an innocent comment from my daughter could pull the rug from under my feet and change everything...

З життя7 години ago

Madam Veronica, may I come in? – One of her deputy managers stood frozen at the director’s office door.

Mrs. Harriet, may I have a word? one of her deputy managers hesitated at the door of her office. Yes,...

З життя7 години ago

I Invested Everything in Her Dream, Only to Become an Outsider at the Celebration of Life…

I gave everything I had to her dream, only to end up as an outsider at her own celebration Sometimes,...