Connect with us

З життя

Подруга моєї дружини постійно потрапляє в халепи, хоча й не робить для цього нічого спеціально

Published

on

Марина, найкраща подруга моєї дружини, постійно потрапляє в різні неприємні ситуації, хоч нічого особливого для цього не робить. Така вже у неї доля, аномально невезуча.

Перший серйозний випадок стався з нею приблизно три роки тому.

Марина поверталася з роботи о дванадцятій ночі, залишила машину на стоянці й, як завжди, швидким кроком рушила в захоплюючий стометровий “марафон” до дверей під’їзду. Не добігла якихось трьох метрів.

З темряви з’явилися двоє в каптурах і наказали: “Стояти!”. Вимагали гроші, прикраси та інші цінності, а щоб жертва не вступила в неочікувану полеміку, ті лиходії вдарили Марину битою по голові.

Результат: струс мозку, велика гематома і різні дрібниці: сумочка з важливими документами, грошима, ключами та паспортом. Вийшовши з пітьми, наша бідолашна написала заяву в поліцію. Працівники неохоче відкрили справу, але швидко закрили її з формулюванням: “За неможливістю встановлення особи, яка підлягає відповідальності”.

Марині було дуже прикро, і вона не здавалася — пішла по квартирах і розпитала всіх мешканців будинку, які могли щось бачити чи чути.

Нарешті їй пощастило: знайшлася людина, у якої в ту ніч під під’їздом на машині був увімкнений відеореєстратор. Він, побачивши це вранці, приніс відео до поліції (приблизно в той самий час, коли Марина з перемотаною головою писала заяву). Його подякували, але сказали, що момент нападу видно погано, а слова взагалі не розібрати. Обличчя лише мелькались, коли вони бігли повз машину зі сумочкою, але, що обличчя? Звичні обличчя. Якби у цих парубків на футболках був написаний номер паспорта або адреса, тоді, можливо, але так Якщо у вас все, то дякуємо за сигнал і не заважайте працювати.

Марині довелося змиритися, а відео залишити собі на добру пам’ять.

З того часу чоловік намагався зустрічати її на стоянці, а діти спостерігали з вікна. Але чоловік теж був зайнятою людиною і іноді приїжджав пізніше. Так чи інакше, але іноді Марині доводилося одній йти від машини до під’їзду, і рано чи пізно сценарій майже повністю повторився. Різниця була в деталях: після удару по голові жертва не впала, а встигла пшикнути в злочинців з газового балончика, тому ударів було два (другий значно сильніший за перший).

А поліція навіть не відійшла від свого розслідувального плану і цього разу закрила справу ще швидше першої, адже жертва зовсім не побачила облич нападників.

Пройшов нервовий і важкий рік, за який чоловік зібрав валізи, попрощався й вирушив шукати легшого життя за кордоном, а Марина встигла змінити кілька місць роботи, зробити нову зачіску і ремонт у квартирі.

Одного разу наша героїня заїхала на автомийку і впізнала одного зі своїх нападників. Було видно, що його добре знають працівники мийки, та й він їх бачить не вперше, але в поліції відповіли категорично:

– Навіть якщо це він, нам нема чого йому пред’явити. Те відео не може бути доказом: воно розмите, і не зрозуміло: чи то він бив вас по голові, чи просто вийшов із битою, і взагалі він це? Ніхто не дозволить нам засідку на мийці влаштувати.

Минув ще один рік, за який головні болі затихли, Марина закохалася в “каменя” і навіть щасливо за нього вийшла заміж.

Незабаром стара справа про пограбування несподівано ожила, і обох нападників знайшли й посадили на дванадцять років за ґрати.

Одного вечора, під час години пік, Марина дуже спішила на важливу зустріч, залишила машину і пірнула в метро. Коли вийшла на вулицю, побачила довгий розріз на своїй улюбленій сумці, а всередині не виявила гаманця з грошима на відпустку. Марина для приличчя зробила кілька схлипів і негайно зателефонувала своєму чоловікові (благо, телефон не взяли):

– Але, Зая, ти будеш сміятися, але мене знову обікрали, напевно, в метро.

Чоловік, наче “каменя” активізувався:

– Маринка, не переймайся, все буде добре. Де ти?
– Біля станції Київська
– Не вимикайся, зайди назад у метро і як побачиш поліцейського, підійди та дай йому телефон. Розслабся.

Через півтори хвилини Марина вже сиділа в поліції метро, а навколо бігали працівники, пропонуючи чай: зелений, чорний або чорний з бергамотом.

Через дві години ввалився капітан з її кольоровим гаманцем у руках.

У гаманці було все, навіть гроші.

Добре бути заміжньою за генералом поліції.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять − 14 =

Також цікаво:

З життя16 хвилин ago

I lied to a mother who was crying, looking her straight in the eyes, because I saw the crumpled pharmacy receipt peeking out from her handbag.

I once told a small lie to a mother who sat crying before me, looking straight into her eyes, because...

З життя16 хвилин ago

That Unforgettable March

THAT PECULIAR MARCHMarch is never merely a month; its an annual assessment of your capacity to keep your wits about...

З життя57 хвилин ago

“— James, where should I sit? — I whispered. He finally glanced at me, annoyance flashing in his eye…

Henry, where should I sit? I asked quietly, glancing around the crowded room. At last, he looked at me, and...

З життя60 хвилин ago

Women’s Fates: Marianne After Granny Nancy passed away, Marianne felt utterly desolate. In her moth…

Fates of Women. Mary When Granny Agnes passed away, the world seemed a duller, sadder place for Mary. She just...

З життя2 години ago

“We’re at the station — you’ve got half an hour to order a business-class cab for me and the kids!” …

Were at the train station. Youve got half an hour to book a black cabmake sure its the executive car,...

З життя2 години ago

“Forty Years Under the Same Roof, and at Sixty-Three You Suddenly Want to Change Everything? Maria’s…

“For forty years weve lived under the same roof, and now, at sixty-three, youve suddenly decided you want to change...

З життя3 години ago

“I Love You So Much, Mum”—I’d Say Over Breakfast at Fourteen. She’d Smile, “Then Just Peel the Potat…

I love you so much, Mum, I say one morning over breakfast, at fourteen. Oh really? Mum grins back. Well...

З життя3 години ago

As the Sun Sets Over English Hills, Ben’s Peaceful Evening Walk Turns Heroic: A Struggling Shepherd …

The evening light was just beginning to fade over the rolling Sussex Downs as I put on my boots for...