Connect with us

З життя

Поїхав за кордон, щоб заробити після одруження.

Published

on

Виїхав за кордон, щоб заробити трохи грошей, після того як одружилися з Катериною. Працював місяць за місяцем і всі гроші віддавав дружині. Через 10 років вирішив повернутися додому. Катя працювала в одній компанії і часто їздила у відрядження. Тепер наші діти дорослі, нам по 57 років, і я веду власний бізнес. Одного разу, у справах бізнесу, мені довелося поїхати з міста в одну з компаній, де в кабінеті директора я побачив на фото свою дружину. Був дуже здивований.

Так сталося, що ми одружилися з Катею одразу після школи. Через три роки в нас з’явився син, потім ще один, а пізніше дочка. Відразу пішов працювати і вступив на заочне навчання. Катя не працювала та весь свій час присвячувала дітям. Закінчивши навчання, я зважився виїхати до Бельгії. Графік роботи був щомісячним, тому грошей нам ніколи не бракувало. Повернувшись, заснував невелику компанію, яка й досі приносить нам непоганий дохід.

Зараз разом з дружиною нам по 57 років. Увесь час я не мав причин звинувачувати дружину в чомусь. Ніколи не думав, що вона може бути невірною. Діти виросли, син і дочка вже працюють і мають свої родини.

Останні десять років Катерина працює в одній компанії. І відповідно до специфіки її діяльності, часто їздила у відрядження. Особливо протягом останніх трьох років. Іноді ці подорожі тривали навіть місяць. Проте вона ніколи не забувала про нас, телефонувала майже щодня і завжди казала, що сумує за мною і дітьми.

Одного разу мені довелося навідатися до іншого міста в одну з компаній для обговорення оптового закупівлі фруктів. Щоб підписати угоду, ми вирушили до офісу постачальника. Яке ж було моє здивування, коли на одному зі знімків в його офісі я впізнав свою дружину, яка мило посміхалася поруч з Андрієм – нашим новим постачальником. Я поглянув на них і затамував подих. З величезним зусиллям волі зібрав думки і байдужим тоном запитав, хто на фото. Андрій пояснив, що це його дружина, з якою вони вже чотири роки в цивільному шлюбі, після чого запропонував підписати угоду у нього вдома, принагідно знайомлячи мене зі своєю дружиною. По дорозі він вихваляв свою кохану, розповідаючи, яка вона чудова господиня. Єдиним недоліком було те, що вона часто їздила у відрядження.

По дорозі я не дуже переймався. Намагався зберегти максимальний спокій. Коли ми дісталися дому господаря, зайшли до їдальні, де він з гордістю представив мене своїй дружині. Побачивши мене, Катерина остовпіла, стояла нерухомо, не в змозі зрушити з місця чи вимовити слова. Ми довго дивилися одне на одного, принаймні так мені здалося. Я зрозумів, що якщо зараз не піду, то це не закінчиться добре. Я тихо вийшов з дому.

Поїхав до готелю, забрав речі і якнайшвидше помчав на вокзал. Лише у купе поїзда почав повертатися до тями. У моїй голові було лише одне питання: “За що?” Вдома я не міг ані спати, ані їсти, не міг знайти місця. Я не міг зрозуміти, чому вона так зі мною вчинила. Дні минали один за одним, і я досі не міг заспокоїтися, роздумуючи, чому все це сталося.

Катя телефонувала, але я не відповідав. Через тиждень вирішив підняти слухавку. Катерина говорила щось незрозуміле, намагалася щось пояснити, вибачалася, а навіть пробувала мене звинувачувати. Вона сама плуталася у своїх поясненнях. Наприкінці розмови почала просити пробачення. Я вислухав її і мовчки вимкнув телефон. Я більше не міг цього слухати. Моя дружина вела подвійне життя. Увесь цей час вона брехала мені й нашим дітям.

Через два тижні вона з’явилася в нашому домі. Вона все ще сподівалася переконати мене, щоб я пробачив їй. Я спокійно вислухав її, після чого вирішив зателефонувати дітям. Попросив, щоб сама пояснила їм, що сталося. Вона весь час наполягала, що це моя вина, бо я не приділяв їй достатньо уваги, і що досі нас любить. Молодший син мовчав, старший теж. Дочка тихо плакала, сльози котилися по її обличчю. Катерина зрозуміла все. Вона знала, що ніхто не хоче її бачити і вийшла.

Вона з’явилася через рік, коли її чоловік знайшов іншу жінку, і вона не мала куди піти, тому повернулася до нашого міста. Вона кілька разів намагалася зустрітися зі мною, але я відмовив. Діти теж не відповідають на її дзвінки.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 2 =

Також цікаво:

З життя3 години ago

After descending the slope toward the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.

After descending the slope toward the waters edge, Michael sized up the cats chances of survival. The steady flow of...

З життя3 години ago

Dad, please… don’t come to the school today, okay?

“Father, please… dont come to the school today, all right?” “Why, Emmeline? Dont you want me to see you receive...

З життя11 години ago

Jane Just Got Home from Maternity Ward – And Found a Second Fridge in the Kitchen. ‘This One’s Mine and Mum’s—Don’t Put Your Food Here,’ Said Her Husband.

Emma stepped back into her own home from the maternity wardand there, in the kitchen, stood a second fridge. “That...

З життя11 години ago

On Her Way to the Store, Anna Suddenly Recognized the Mother of Her First True Love in the Elderly Woman Approaching Her—To Her Surprise, the Woman Recognized Her Too and Couldn’t Hold Back Her Tears.

On her way to the shop, Emily suddenly recognised the mother of her first true love in the elderly woman...

З життя13 години ago

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cats chances of survival. The steady flow of the...

З життя14 години ago

‘Excuse me… where am I?’ the woman asked softly, gazing out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman murmured, staring blankly out the car window as though lost in a daze....

З життя18 години ago

I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...

З життя18 години ago

Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.

“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....