Connect with us

З життя

Поїхав за кордон, щоб заробити після одруження.

Published

on

Виїхав за кордон, щоб заробити трохи грошей, після того як одружилися з Катериною. Працював місяць за місяцем і всі гроші віддавав дружині. Через 10 років вирішив повернутися додому. Катя працювала в одній компанії і часто їздила у відрядження. Тепер наші діти дорослі, нам по 57 років, і я веду власний бізнес. Одного разу, у справах бізнесу, мені довелося поїхати з міста в одну з компаній, де в кабінеті директора я побачив на фото свою дружину. Був дуже здивований.

Так сталося, що ми одружилися з Катею одразу після школи. Через три роки в нас з’явився син, потім ще один, а пізніше дочка. Відразу пішов працювати і вступив на заочне навчання. Катя не працювала та весь свій час присвячувала дітям. Закінчивши навчання, я зважився виїхати до Бельгії. Графік роботи був щомісячним, тому грошей нам ніколи не бракувало. Повернувшись, заснував невелику компанію, яка й досі приносить нам непоганий дохід.

Зараз разом з дружиною нам по 57 років. Увесь час я не мав причин звинувачувати дружину в чомусь. Ніколи не думав, що вона може бути невірною. Діти виросли, син і дочка вже працюють і мають свої родини.

Останні десять років Катерина працює в одній компанії. І відповідно до специфіки її діяльності, часто їздила у відрядження. Особливо протягом останніх трьох років. Іноді ці подорожі тривали навіть місяць. Проте вона ніколи не забувала про нас, телефонувала майже щодня і завжди казала, що сумує за мною і дітьми.

Одного разу мені довелося навідатися до іншого міста в одну з компаній для обговорення оптового закупівлі фруктів. Щоб підписати угоду, ми вирушили до офісу постачальника. Яке ж було моє здивування, коли на одному зі знімків в його офісі я впізнав свою дружину, яка мило посміхалася поруч з Андрієм – нашим новим постачальником. Я поглянув на них і затамував подих. З величезним зусиллям волі зібрав думки і байдужим тоном запитав, хто на фото. Андрій пояснив, що це його дружина, з якою вони вже чотири роки в цивільному шлюбі, після чого запропонував підписати угоду у нього вдома, принагідно знайомлячи мене зі своєю дружиною. По дорозі він вихваляв свою кохану, розповідаючи, яка вона чудова господиня. Єдиним недоліком було те, що вона часто їздила у відрядження.

По дорозі я не дуже переймався. Намагався зберегти максимальний спокій. Коли ми дісталися дому господаря, зайшли до їдальні, де він з гордістю представив мене своїй дружині. Побачивши мене, Катерина остовпіла, стояла нерухомо, не в змозі зрушити з місця чи вимовити слова. Ми довго дивилися одне на одного, принаймні так мені здалося. Я зрозумів, що якщо зараз не піду, то це не закінчиться добре. Я тихо вийшов з дому.

Поїхав до готелю, забрав речі і якнайшвидше помчав на вокзал. Лише у купе поїзда почав повертатися до тями. У моїй голові було лише одне питання: “За що?” Вдома я не міг ані спати, ані їсти, не міг знайти місця. Я не міг зрозуміти, чому вона так зі мною вчинила. Дні минали один за одним, і я досі не міг заспокоїтися, роздумуючи, чому все це сталося.

Катя телефонувала, але я не відповідав. Через тиждень вирішив підняти слухавку. Катерина говорила щось незрозуміле, намагалася щось пояснити, вибачалася, а навіть пробувала мене звинувачувати. Вона сама плуталася у своїх поясненнях. Наприкінці розмови почала просити пробачення. Я вислухав її і мовчки вимкнув телефон. Я більше не міг цього слухати. Моя дружина вела подвійне життя. Увесь цей час вона брехала мені й нашим дітям.

Через два тижні вона з’явилася в нашому домі. Вона все ще сподівалася переконати мене, щоб я пробачив їй. Я спокійно вислухав її, після чого вирішив зателефонувати дітям. Попросив, щоб сама пояснила їм, що сталося. Вона весь час наполягала, що це моя вина, бо я не приділяв їй достатньо уваги, і що досі нас любить. Молодший син мовчав, старший теж. Дочка тихо плакала, сльози котилися по її обличчю. Катерина зрозуміла все. Вона знала, що ніхто не хоче її бачити і вийшла.

Вона з’явилася через рік, коли її чоловік знайшов іншу жінку, і вона не мала куди піти, тому повернулася до нашого міста. Вона кілька разів намагалася зустрітися зі мною, але я відмовив. Діти теж не відповідають на її дзвінки.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять + один =

Також цікаво:

З життя15 хвилин ago

Grandma, Mum Said We Have to Put You in a Care Home”—I Overheard My Parents Talking, and a Child Wouldn’t Make That Up

“Gran, Mum said we have to send you to a care home.” I overheard my parents talkinga kid wouldnt make...

З життя1 годину ago

I Invited My Mum to Stay for a Month After the Baby Was Born—She Decided to Move in for a Year and Bring Dad Along Too

Three nights now, I havent slept a wink. Guilt gnaws at me like a starving beast, leaving no moments peace....

З життя3 години ago

I Suggested My Mum Stay with Us for a Month After the Baby Was Born, But She Decided to Move in for a Year—And Bring Dad Along Too

Three nights Ive lain awake, my conscience gnawing at me like a starving beast, refusing even a moments peace. I...

З життя3 години ago

They Mocked Me for Being ‘Country,’ Yet They Came from the Middle of Nowhere Themselves…

They mocked me for being a “country bumpkin,” even though they came from the same roots I grew up in...

З життя6 години ago

The Son Planned to Send His Mother Back to the Nursing Home. Then He Peeked Inside Her Box Before Leaving.

The son wished to send his mother back to the care home. He glanced at the box before leaving. After...

З життя6 години ago

They Mocked Me for Being ‘Country,’ Yet They Came from the Middle of Nowhere Themselves…

**Diary Entry** I was mocked for being a country bumpkin by people who came from the very same roots. I...

З життя9 години ago

The Son Wanted to Send His Mother Back to the Nursing Home. Then He Peeked Inside Her Box Before Leaving.

The son wanted to take his mother back to the care home. He glanced at the box before leaving. After...

З життя9 години ago

A Pregnant Girl Begged a Man for Help, but He Ignored Her. What He Did Next Changed Her Life Forever

Long ago, on a misty morning in London, my father was driving to work when he stopped at a petrol...