Connect with us

З життя

Пробач, але я ще не готовий до спільного проживання

Published

on

Вибач, але я поки не хочу жити разом…

Олександру здавалося, що Галя закохана в нього так само, як і він у неї, тому його сильно здивувала її відповідь на пропозицію зійтися.

– Вибач, але я поки не хочу жити разом! – сказала вона.

– А чому?

– Не знаю, ми зустрічаємося всього півроку. Мені здається, ще зарано…

– Рано? Сонце, мені здається, що саме час. Поживемо разом, дізнаємося одне про одного краще, а потім, дивись, перейдемо на наступний рівень.

Facebook, Instagram – підписуйтесь і не губіться!

– Олесь, це не комп’ютерна гра, це життя. І в моєму житті зараз немає місця для спільного життя, але це не означає, що я не ціную наші стосунки. Мене цілком влаштовує те, що є зараз.

– Але я хочу більшого! Хочу прокидатися з тобою зранку. Хочу засинати разом! Хіба ти цього не хочеш?

– Ми й так це робимо. Двічі на тиждень, забув? Хіба цього мало?

– Мені мало!

– Ну, якщо ти мене любиш, то доведеться поки зачекати.

– Я можу зачекати, якщо ти мені озвучиш причину! Чому не хочеш? Поясни! Невже це так складно?

Галя трохи подумала, потім усміхнулася йому і вирішила, що варто все обговорити більш детально.

– Олесь, давай начистоту. Що для тебе означає спільне проживання з жінкою?

– Я вже сказав, засинати і прокидатися разом!

– А між цим?

– У якому сенсі? – не зрозумів він.

– У добі двадцять чотири години, забув? Ти говориш тільки про ніч і раніше ранок, а решта часу?

– А решта часу ми майже завжди на роботі! Хіба ні?

– Чому ж? Ось, наприклад, ми ж будемо вечеряти чи снідати?

– Сподіваюся!

– А хто буде готувати?

– Ти не вмієш готувати! – здогадався Олександр, точніше він так вирішив по дурості, хоча не раз куштував її страви.

– Я вмію готувати!

– Тоді, в чому проблема?

– Хто буде готувати? Ти чи я?

– Ну, ти, може, іноді я. А чому ти так хвилюєшся з цього приводу?

– Олесь, тому що я не хочу перетворювати своє життя на день бабака, як багато моїх подруг! Я не хочу вставати раніше, щоб комусь готувати сніданок. Не хочу бігти з роботи, заходити до магазину, нести пакети додому, а потім ще дві години стояти біля плити і готувати вечерю!

– Але ти ж іноді готуєш, коли залишаєшся у мене, хіба ні? Я думав, тобі подобається…

Олександр виглядав трохи роздратованим. Виходить, його дівчина — ледарка?

– Я люблю готувати, але робити це щодня поки не готова. Мені подобається приходити додому, зробити салатик нашвидкуруч, і на цьому все. Мені подобається, що ми зустрічаємося двічі на тиждень, іноді частіше. Мені цього вистачає! Можливо, колись захочу більшого, але поки що ні!

– Просто ти мене не любиш! – констатував Олександр.

– Ну от, почалося…

– А що? Хіба ні? Коли жінка любить, вона готова на все заради коханого!

– А коханий? Він готовий на все заради коханої?

– Звичайно!

– Добре, тоді давай жити разом, АЛЕ – всі домашні обов’язки наполовину. Точніше кожен прибирає за собою, готуємо по черзі, свої речі кожен пере сам. Як тобі такий варіант?

– Але я погано готую. Ти ж сама казала!

– Буде привід навчитися. Не завжди ж їсти піцу чи бургери. Я можу допомогти з навчанням!

– Я просто не розумію, невже це так складно? Тоді чому іншим не складно? Ти що особлива? – не заспокоювався Олександр.

– Ну, якщо тобі хочеться так думати. Хай буде так! Я особлива. Я не хочу класти своє особисте життя на вівтар кохання. Не зараз так точно. Мені всього двадцять три. Я хочу насолоджуватися свободою!

– А, я зрозумів! У тебе є інший чоловік! – знову придумав неочікуваний висновок Олександр.

– І навіщо мені він? – не зрозуміла Галя.

– Ну, раз ти не хочеш жити зі мною, значить, він тобі дорожче!

– Твій вигаданий чоловік мені дорожчий? – усміхнулася вона.

– Твій вигаданий чоловік! Навіщо мені вигадувати собі чоловіків!

– А, тобі чоловіки не потрібні, тому ти вирішив вигадати мені, так?

– Ти мене зовсім заплутала! – майже закричав він.

– Тому що ти кажеш дурниці! У мене більше нікого немає! Мені іноді і тебе багато, тому я і не хочу жити разом! Я люблю своє самотність і не готова з нею розстатися. Не зараз!

– Як можна любити самотність, коли ти в стосунках? – здивувався Олександр.

– Дуже просто. Ось є речі, які тобі подобається робити, коли нікого немає вдома?

– Наприклад?

– Не знаю, читати книгу, дивитися серіал, приймати ванну, зависати в соціальних мережах, приміряти речі зі шафи, танцювати в темряві!

– Чоловіки таким не займаються! – обурився він.

– А дівчата займаються! І мені це подобається! Я поки не готова розлучитися з звичайними приємностями свого холостяцького життя!

– Але ж і в спільному житті є свої приємності! – все ще намагався переконати її Олександр.

– Наприклад?

– Засинати і прокидатися разом! – знову почав він свою пісню.

– Олесь, ти в курсі, що ти хропиш, як трактор?

– Що? Ти ніколи не говорила! І інші не скаржилися!

– Ну, на рахунок інших не скажу, а ось після того, як Богдан тобі в’їхав по носі на шашликах пару місяців тому, хропіти ти почав жахливо. І до речі, я тобі говорила! Я можу терпіти це пару раз на тиждень, але кожен день не хочу! Я теж хочу хоча б іноді висипатися.

– Ти не висипаєшся поруч зі мною?

– Тільки в ті рідкісні моменти, коли вдається заснути раніше тебе!

– Але ти ж зазвичай лягаєш пізніше…

– От і я про це!

– Ага, значить, я хроплю, я не готую, я не підходжу для спільного життя?

– А ще, як виявилося, ти жахливий зануда! – не стрималася вона.

– Чого це я зануда!?

– Ти вже півгодини намагаєшся переконати мене зробити те, чого я принципово не хочу робити. Що це, якщо не занудство?

– Галь, я взагалі-то хотів одружитися на тобі! Тому і запропонував пожити разом! – ображено сказав він.

– А я хіба казала, що хочу заміж? – сумно усміхнулася вона.

– А ти хіба не хочеш? Всі дівчата хочуть заміж!

– Очевидно, не всі…

– Або ти не хочеш заміж за мене? – здогадався він.

– Я в принципі не хочу, але якщо і розмірковувати по-твоєму, то що ти можеш запропонувати майбутній дружині? Засинати і прокидатися разом?

– Ти хочеш сказати, що я пусте місце? – образився Олександр. – Що я ні на що не здатний?

– Тобі вже майже тридцять. Ти працюєш за дев’ятнадцять тисяч гривень на місяць, ти живеш у занедбаній квартирі свого дядька, аби не платити за оренду, ти одягаєшся в дешевих магазинах. Ти навіть машину не хочеш купити, бо її треба утримувати!

– Тебе слухати, так я ще той подарунок! Тоді навіщо ти взагалі зі мною зустрічалася?

Галя знизала плечима.

– Ти симпатичний, добре складений, ти веселий і прекрасний коханець.

– Для здоров’я?

– І для душі!

– Але сім’ї у нас не буде!

– Поки ти не подорослішаєш, точно ні!

– Прекрасно! Тоді моя пропозиція знімається з порядку денного! І знаєш, я тобі навіть більше скажу! Ми розходимося!

– Серйозно? – іронічно запитала Галя. – А я думала, ти вже і не запропонуєш! Тоді бувай? – сказала вона і помахала йому рукою, нагадуючи, що він свариться з нею у її квартирі.

– Бувай! – гордо заявив він, натягуючи штани. – Точніше прощавай!

– Значить, прощавай! – сказала вона з посмішкою і кинула йому футболку.

Олександр пішов, а Галя ввімкнула музику, вимкнула світло і почала танцювати. Це завжди допомагало заспокоїти нерви і повернути позитивний настрій. Вона знала, що завтра або післязавтра він все одно повернеться, але ось чи впустить вона його назад? Це вже питання.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + 18 =

Також цікаво:

З життя29 хвилин ago

Чому ти мене ненавидиш, коли я роблю для тебе все?

Моє життя в невеликому селі під Черкасами перетворилося на нескінченний жах. Я, Олеся Миколаївна, вже багато років живу під одним...

З життя37 хвилин ago

Он назвал жену прислугой и ушёл, но вернувшись, обнаружил неожиданный сюрприз.

С детства Ольга слышала от родных женщин, что им не везёт в любви. Прабабка овдовела после войны, бабку оставил муж,...

З життя1 годину ago

Я не помічниця і не служниця

Ой, слухай, я тобі розповім історію, яка мене дуже зачепила… Мені 62, живу я у Львові, і от недавно трапилася...

З життя1 годину ago

Чотири роки у шлюбі: я забезпечую чоловіка

Мені 32 роки, і вже чотири роки я одружена з людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу...

З життя1 годину ago

Три месяца молчания от тёщи: отказались оплатить её ремонт ради отпуска

Меня зовут Алина. Мы с мужем, Дмитрием, живём в маленьком городке под Рязанью, растим двоих детей и лишь недавно вырвались...

З життя1 годину ago

Сватівський подарунок на весілля: дар, від якого краще утриматись

Олеся й Дмитро збиралися одружитися. Їхнє весілля вже розгорталося, коли ведучий оголосив: настала мить дарувати подарунки. Першими привітали молодих батьки...

З життя2 години ago

Чарівний кулон: як жінка повернула чоловіка до життя

У сирій давнині, коли вітри ще шептали таємниці крізь верби, один кулон змінив долю двох сердець. — Любий, я сьогодні...

З життя2 години ago

Чотири роки шлюбу: я утримую свого чоловіка

Мені 32 роки, і вже чотири роки я заміжня за людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу...