Connect with us

З життя

Продаж квартири бабусею: родинний скандал

Published

on

Бабусю продала хату: родинний скандал

Навіщо брати іпотеку, якщо можна дочекатися, поки бабуся помре, і отримати її оселю? Так вирішив брат мого чоловіка, Ярослав. У нього дружина й троє дітей, але замість кредиту вони чекають, коли бабуся Наталя Миколаївна покине цей світ, щоб забрати її хату. Їхня жадібність розгоріла в родині сварку, що облетіла всі Черкаси.

Ярослав і його дружина, Оксана, разом з дітьми живуть у квартирі бабусі Наталі Миколаївни. Умови, м’яко кажучи, тісні, і неважко уявити, як їм усім тісно у трьох кімнатах. Але замість того щоб шукати власне житло, вони з нетерпінням чекають, коли Наталя Миколаївна покинє їх. Їх дратує, що вона, незважаючи на свої 75 років, повна сил і енергії.

Наталя Миколаївна – справжня перлина. Вона добре виглядає, не скаржиться на здоров’я, освоїла смартфон, ходить на концерти, зустрічається з подругами й навіть іноді дозволяє собі романтичні побачення. Вона живе на повну, що бісить Ярослава й Оксану. Їм набридло чекати, і вони придумали план: переконати бабусю переписати хату на Ярослава, а самій їхати до будинку для літніх. Наталя Миколаївна рішуче відмовилася, чим викликала лють онука. Її твердість стала іскрою, що розпалила родинну бурю.

У Наталі Миколаївни була мрія – подорож до Туреччини. Коли ми з чоловіком дізналися про плани Ярослава, запропонували бабусі переїхати до нас. Порадили здати її квартиру, щоб заробити на поїздку. Вона погодилася. Ми забрали Наталю Миколаївну до себе, а вона знайшла квартирантів. Дізнавшись про це, Ярослав і Оксана влаштували скандал. Вони були впевнені, що хата по праву їхня, і вимагали, щоб бабуся віддала їм гроші за оренду. Ярослав звинувачував мого чоловіка, Богдана, у тому, що той «завернув бабусі голову», щоб привласнити спадщину. Їхня зухлість не мала меж.

Оксана почала часто приходити до нас. То сама, то з дітьми. Допитувалася, як почувається Наталя Миколаївна, ніби сподівалася почути, що та ось-ось зітхне останній раз. Ярослав теж не втрачав надії, що бабуся незабаром залишить їм хату. Але Наталя Миколаївна не збиралася здаватися. Вона заробила достатньо грошей і вирушила до Туреччини. Повернувшись, віяла від щастя, розповідаючи про палаци Стамбулу й місцеві ласки. Ми запропонували їй продати квартиру, купити невелику студию, продовжити подорожі, а потім жити з нами в спокої. Наталя Миколаївна подумала й зважилася.

Вона продала свою простору трикімнатну квартиру в центрі Черкас і купила затишну однушку. На решту грошей вирушила до нових країн – Іспанії, Австрії та Німеччини. У Німеччині доля подарувала їй неймовірний сюрприз: вона зустріла німця на ім’я Ганс і вийшла за нього заміж. Ми з Богданом прилетіли на їхнє весілля. Бачити 75-річну наречену, яка сяє від кохання, було справжнім дивом. Наталя Миколаївна заслужила це щастя – все життя вона працювала, підтримуючи дітей і онуків.

Ярослав, дізнавшись про весілля, не заспокоївся. Він вимагав, щоб бабуся віддала йому нову квартиру. Як він збирався розмістити там родину з п’яти осіб – незрозуміло. Але нас це вже не хвилювало. Ми раділи за Наталю Миколаївну, яка нарешті жила для себе. Її історія облетіла Черкаси, викликаючи захоплення в одних і заздрість в інших.

Тепер Наталя Миколаївна і Ганс живуть між Німеччиною й Черкасами. Вона присилає нам листівки зі своїх подорожей і сміється, згадуючи, як Ярослав чекав її смерті. Ця історія показала, як жадібність може зруйнувати родинні зв’язки, але й довела, що сміливість жити своїм життям – сильніша за будь-які інтриги. Наталя Миколаївна стала прикладом для всіх нас: ніколи не пізно обрати щастя, навіть якщо весь світ проти.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − 11 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя3 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя4 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя5 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя7 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя7 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...

З життя10 години ago

Haunting Gaze of Green Eyes from the Past

**The Gaze of Green Eyes from the Past** James woke at dawn and thought: *Blimey, its been ages since I...

З життя10 години ago

I’m Sorry It Turned Out This Way

“I’m sorry it’s come to this.” “Oliver, are you sure youve packed everything? Should I double-check?” I called, pausing outside...