Connect with us

З життя

Прошло 30 лет и слишком поздно вернуться к бывшей жене

Published

on

Мне пятьдесят четыре. Всё потеряно.

Зовут меня Владимир. С женой Натальей мы прожили тридцать лет. Всё это время я думал, что делаю правильно: кормил семью, зарабатывал, а она воспитывала детей, вела хозяйство. Я твёрдо стоял на своём — работать жене не нужно, пусть лучше дома порядок наводит.

Казалось, жили мы нормально. Без страстей, конечно, но в уважении друг к другу. Но с годами что-то пошло не так. Однообразие затянуло, любовь потухла, остались лишь привычка и общий быт. Я не видел в этом проблемы — пока не перевернул всё с ног на голову.

Как-то вечером зашёл в кафе выпить кружку пива и встретил там Алину. Молодая, легкомысленная, с огнём в глазах — на двадцать лет младше меня. Завязался разговор, а потом — роман. Будто сдурел, словно мальчишка восемнадцатилетний.

Поначалу встречались тайком, но вскоре я уже не мог лгать Наталье. Решил: Алина — моё спасение, новый шанс. Всё рассказал жене.

Она выслушала молча. Ни криков, ни слёз. Только тихо сказала: «Ясно». Я тогда подумал, что ей тоже всё равно. Лишь теперь понимаю, как больно ей было.

Развод оформили быстро. Общую трёшку продали. Алина настояла: Наталье — минимум, мы начинаем с чистого листа. Так бывшая жена смогла купить лишь однокомнатную хрущёвку, а мы с Алиной — двушку в новостройке.

Не подумал тогда, как Наталья будет жить без опыта работы. Не подумал о деньгах. В голове было одно: новая жизнь, настоящая.

Сыновья отвернулись. Сказали — предал мать. Справедливо. Но мне было всё равно — я купался в иллюзиях. Алина ждала ребёнка, а я ждал этого ребёнка, как чуда.

Малыш родился здоровым, красивым… но ни на меня, ни на Алину не похож. Друзья намекали, но я не верил. Разве могло что-то пойти не так?

А потом начался ад. Работал я один, Алина же жила в своё удовольствие: гуляла ночами, приходила пьяная, закатывала сцены. Нервы сдали, начал проваливать проекты — меня уволили. Долги росли, жизнь превратилась в кошмар.

Три года мучений.

Пока брат не настоял на ДНК. Результат убил: я не отец.

Развелись молча.

Остался у разбитого корыта. Ни семьи, ни дома, ни сыновей. Только стыд.

Через время решил исправить ошибку. Купил цветы, торт, бутылку «Крымского», поехал к Наталье — прощения просить.

Но по старому адресу её не было. Новая жилица сказала, что Наталья давно переехала. Я разыскал её. Пришёл. Постучал. Дверь открыл незнакомый мужчина. Её муж.

Оказалось, после развода она устроилась в хорошую фирму, встретила человека и зажила новой жизнью. Без меня.

Однажды случайно столкнулись в кафе. Я подошёл, заговорил о прошлом, попросил шанса.

Она посмотрела на меня, будто на пустое место. Встала и ушла.

И тут до меня наконец дошло.

Сейчас мне пятьдесят четыре. Нет ни семьи, ни работы, ни уважения детей.

Я сам разрушил всё, что было дорого.

Жизнь не всегда даёт второй шанс. А предательство — особенно своё — больнее всего.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − п'ять =

Також цікаво:

З життя5 хвилин ago

Вчора я зібрала всю свою сміливість і прямо сказала свекрусі та чоловіку:

Сьогодні я зібрала усі свої сили, подивилася у вічі свекрусі, Ганні Василівні, та чоловікові, Олегові, і сказала прямо: «Вашої ноги...

З життя9 хвилин ago

Я з небажанням збираю речі та вирушаю з сином до мами

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до своєї мами, Ганни Степанівни. А...

З життя11 хвилин ago

Що ви думаєте? Родичі моєї свекрухи приїхали за два тижні до свята і, здається, не збираються їхати

Ну, що ви скажете? До нас нагрянули родичі від моєї свекрухи, Тетяни Степанівни, за два тижні до Великодня, і, схоже,...

З життя25 хвилин ago

Я вже морально готова втекти з дитиною від чоловіка і його родини, залишивши село позаду

Щоденник: Я вже зібрала свої речі у сумку, ховаючи всі необхідні дрібниці, щоб втекти з сином від чоловіка та його...

З життя1 годину ago

Збираю речі: не хочеться, але їдемо з сином до мами

Я, звісно, зовсім не хочу, але збираю речі та їду з сином Данилом до своєї мами, Наталії Григорівни. А все...

З життя1 годину ago

Моя подруга нарешті покинула свого чоловіка, і я щаслива за неї.

Моя подруга Оксана, а зараз і хрещена, нарешті пішла від свого чоловіка Віталія, і я не можу натішитися за неї....

З життя1 годину ago

Що скажете? Приїхали родичі свекрухи за два тижні до свята і, схоже, залишаються надовго

Ну, що ви на це скажете? Приїхали родичі моєї свекрухи, Тетяни Михайлівни, за два тижні до Великодня, і, схоже, збиратись...

З життя1 годину ago

Мій день народження: незабутній провал чи епічне свято?

Мій день народження був учора, і, чесно кажучи, я досі не можу зрозуміти: чи це був грандіозний провал, чи найепічніше...